Олександр МОРОЗ: “Для України необхідний статус позаблокової, постійно нейтральної, без’ядерної країни”

НАШЕ ГАСЛО ДВАДЦЯТИЛІТНЬОЇ ДАВНОСТІ «ЗБУДУЄМО ЄВРОПУ В УКРАЇНІ!» ПОВТОРЮЄТЬСЯ НИНІ МАЛО НЕ ВСІМА ПРЕТЕНДЕНТАМИ НА ВЛАДУ. НІХТО З НИХ, ЩОПРАВДА, НЕ ГОТОВИЙ ЗМІНЮВАТИ НИНІШНЮ СИСТЕМУ ВЛАДИ. А ЦЕ ГОЛОВНА ПОТРЕБА УКРАЇНИ!

Ідея влади «До миру через перемогу» – погано замасковане бажання продовжувати військовий конфлікт, задовольняючи плани її західних наставників.

Можливості мінських домовленостей втрачені, в т.ч. через небажання українських зверхників вдатися до системних змін у владі по всій Україні, тим самим не вирізняючи передбачений домовленостями «особливий статус» певних частин Донбасу.
Російська сторона і контрольоване нею керівництво штучних «республік» використовує мінський і нормандський формати як прикриття постійного замороженого конфлікту.
Ситуація тупикова. Вона вимагає виходу за межі обставин, що її створили. Використання при цьому безпредметних гасел і намірів щодо вступу до НАТО і ЄС лише демонструє згоду влади і далі здійснювати маріонеткову роль – роль подразника в геополітичному протистоянні, котре (при будь-яких наслідках) нічого позитивного не передбачає для України. Ми – не суб’єкт нинішньої світової гри, а лише одне з її місць проведення та її жертва.
Кілька днів тому на Верховній Раді в текст Конституції «протягли» зміни щодо вступу в НАТО і ЄС – фальшивий прийом. Якби членство в НАТО внаслідок цього стало дійсністю, а не утопією, то, відповідно до статуту альянсу, ми мусили б підтвердити прощання назавжди з Кримом. Теперішню «патріотичну» владу (та тих, хто з бігбордів на неї претендує) це очевидно влаштувало б. Принаймні, відтермінувало б їх відповідальність за здачу (чи продаж?) Криму. А відповідати їм доведеться. Проблему ж Криму будемо розв’язувати згодом, перед тим забезпечивши мир на материковій частині України.
Ще аргумент. Членство в НАТО, крім того, передбачає можливість розміщення на території України військових баз альянсу. Чи сумніваються наш президент, ті, хто з бігбордів заявляє «Наша безпека в НАТО», куди будуть перенацілені ракетні установки РФ? Це потрібно Україні?
Ми вважаємо необхідним для України статус позаблокової, постійно нейтральної, без’ядерної країни (як передбачено Декларацією про державний суверенітет – основою чинної Конституції) під гарантії Ради Безпеки ООН. Така зміна статусу відкрила б можливість швидкого припинення війни в Донбасі. Це потреба найперше України, але вона була б корисною і для Росії, і для США та Європи. З цього приводу треба вести конструктивні (і невідкладні!) консультації з керівниками впливових держав. Нинішній владі те не дозволено.
Що ж стосується європейського вибору України, то наша партія послідовний прибічник цього напрямку. Для нас європейський вибір – не вступ в ЄС. Вступ можна розглядати наслідком тривалого процесу перетворень в країні. Буде це чи ні, збережеться ЄС в нинішньому стані чи ні, – не так важливо. Має значення зміст перетворень, які ми зобов’язані забезпечити самі. Цей зміст, в основному, є в політичній частині Угоди про асоціацію з ЄС. З перших днів появи тексту Угоди ми наполягали на підписанні її політичної частини (навіть в односторонньому порядку!). Наші пропозиції ігнорувались, піддавались дискредитації високопосадовцями. Врешті, підписання цієї частини Угоди ними ж (!) сталося і почало видаватись великою перемогою. «Перемога» досягнута, але нічого відповідно до змісту Угоди не зроблено! Те, що зроблено, здалеку за формою нагадує європейську модель влади і управління, але за змістом і практикою до цієї моделі не має жодного відношення.
Наше гасло двадцятилітньої давності «Збудуємо Європу в Україні!» повторюється нині мало не всіма претендентами на владу. Ніхто з них, щоправда, не готовий змінювати нинішню систему влади. А це головна потреба України!