ДИКТАТУРА – МАТИ ПОРЯДКУ?

Демократія набридла. В країні заговорили про появу українського Піночета.
Нескінченна війна, хвилі брехні та водоспади бруду у вищих ешелонах влади, хронічно недієздатний і продажний парламент, поголовна корупція, параліч економіки, безлад в усіх сферах життя… На жаль, усі ці “принади” у “маленького українця” вже стійко асоціюються з розгулом “демократії”, причому саме це слово у багатьох випадках стало лайливим.

СЛОВО ПРОКУРОРОВІ

В Україні може з’явитися свій Аугусто Піночет, який очолить збройне повстання і повалить існуючу владу.
Про це прямо заявив головний військовий прокурор країни Анатолій Матіос. Він відмітив, що знайти зброю потенційним революціонерам буде нескладно – вона надходить із зони бойових дій в Донбасі.
Експерти відмічають, що такий сценарій цілком можливий, особливо в умовах високого рівня радикалізації населення, яке зараз спостерігається в Україні і підтримується владою.
На підтвердження своїх слів, Матіос заявив: зброя із зони бойових дій на Донбасі нестримно поширюється по країні. Зараз його об’єми наближаються до півмільйона одиниць, але це далеко не межа.
Крім того, за словами прокурора, почастішання випадків насильства із застосуванням неврахованої зброї свідчить про крайню радикалізацію настроїв на Україні.
“У нас в країні за чотири останні роки відкрито більше 40 тис. справ за незаконний обіг зброї. Я сумніваюся, що стільки зброї залишилося в обігу з часів Другої світової війни. Тоді звідки взялися ці 40 тис. автоматів, пістолетів, патронів, гранат, гранатометів? І це тільки те, що виявили правоохоронці. А зазвичай статистика відбиває лише 10% від об’ємів зброї, яка “гуляє” в державі.
Так що у нас 400 тис. одиниць неврахованої зброї за рамками права. Переконаний, що ця зброя із зони АТО”, – заявив Матіос в інтерв’ю виданню The Insider.
На думку головного військового прокурора країни, через деякий час люди захочуть побачити у владі ті політичні сили, які зможуть навести лад “залізною рукою”, тому що інші методи в наших реаліях чомусь не працюють. Також він додав, що доки українська версія Піночета не з’явилася на політичному олімпі (Порошенку до Піночета – як сержантові до генерала), але така фігура може виникнути дуже скоро. “У цій державі є сили, які ще не об’єдналися і не визначилися зі своїм Піночетом, але він вже стукає в двері. Або шукає стадіон. Я переконаний”, – заявив Матіос.
Від себе зазначимо, що Анатолій Матіос вже давно закликає владу посилити контроль за обігом зброї. Він дійсно швидкими темпами поширюється по території нашої країни, і вже в кожному другому інциденті використовуються гранати або інша зброя. Обізнані люди говорять, що дістати зброю дуже легко – від пістолета і гранати – до автомата і гранатомета. Проте керівництво країни з нез’ясованих причин намагається не звертати на це уваги, хоча це може привести до непоправних наслідків.
На користь вищезгаданих побоювань можна привести і те, що на даний момент більше 80% українців невдоволені діями влади, вважаючи, що вона веде країну в невірному напрямку.

ДОГРАЛИСЯ

Характерно, ще нещодавно голова МВС Арсен Аваков сатверджував, що багато зброї на руках у населення – це добре, адже в цьому випадку люди можуть захистити себе самі. Звичайно, це повна маячня, оскільки зброя, вивезена з лінії зіткнення, щодня стріляє, вибухає, вбиває мирних жителів в усіх без винятку регіонах України.
Крім того, так звані сили самооборони, очолювані різними націоналістичними лідерами, теж озброєні – тепер вже легально, хоча поки і гладкоствольною зброєю. Тут навіть не треба бути фахівцем, щоб зрозуміти: така кількість озброєних і агресивних людей може легко привести до соціальних і кримінальних вибухів. Як мовиться, і незаряджена рушниця раз на рік стріляє.
Влада втратила монополію на насильство, а правоохоронні органи не захищають права звичайних українців. Більше того, висловлювання деяких українських політиків свідчать про те, що ряд регіонів вже не сприймаються ними як частину країни. У цих областях всім заправляють не місцеві адміністрації, а озброєний криміналітет з яскраво вираженим націоналістичним характером. Державні структури там вже фактично втратили владу, а в таких реаліях піночетівський сценарій цілком вірогідний, і навіть логічний.
Отже це може привести до непередбачуваних подій – таких, наприклад, як зрив виборів в окремих регіонах України, коли озброєні люди вирішать, що вибори йдуть “неправильно”, і спробують їх переграти зі зброєю в руках.
Політологи заклопотані та стривожені ситуацією, яка ніяк не сприяє зміцненню інституту української державності, і відкрито говорять про те, що проблема існує, але шляхів її вирішення не видно.
Схоже, що влада вже догралася, і якщо справа дійде до ще одного “майдану” – то він буде з масовим застосуванням зброї і кров поллється рікою. При такому варіанті розвитку подій до влади може прийти хто завгодно.

ЗА ЩО БОРОЛИСЯ, НА ТЕ І НАПОРОЛИСЯ

Справедливості заради варто сказати, що розмови про “сильну руку” почалися в Україні ще років 10 тому – при правлінні Ющенка. І чим ближче до рівня плінтуса наближається народна оцінка ситуації в країні, тим частіше українці згадують “сильну руку”. Навіть ті, хто виходив на Майдан і вірив, що “європейські реформатори”, створять в Україні демократичний рай, і усім буде удосталь сала в шоколаді.
Сам по собі такий поворот в свідомості людей досить показовий: адже практично всі перетворення – починаючи із зламу СРСР, розгону колгоспів і кінчаючи двома революціями – проходили саме під гаслами “боротьби за демократію”. І ось тепер виявилось, що ця сама жадана “демократія” всім осточортіла?
Як свідчать соціологи, справа не в самій демократії, а в тому, як розпорядилися нею наші вдома вирощені “демократи”. Спочатку (у епоху Руху) вони били себе в груди, обіцяючи людям життя навіть краще, ніж в Європі. А в результаті мало не вся економіка опинилася в руїнах, а населення – в убогості (як тоді похмуро жартували – “спасибі Руху за розруху”). Потім нові хвилі “демократів” присягалися, що після чергової революції (Помаранчевої або Гідності) бандити сядуть у тюрми, багаті поділяться з бідними, Україна впаде в обійми Європи, і усі ми заживемо по-новому. Зажили. Тільки не так, як хотів “маленький українець”. Адже він мріяв зрівнятися з “маленьким європейцем”, щоб держава, якщо не допомагала, то хоча б не заважала йому жити і працювати, але і тут вийшов повний облом.
А коли на додачу до політичної кризи ми отримали ще й економічну, то ситуація стала і зовсім загрозливою. Адже якщо подивитися на історію, то саме в таких ситуаціях відбувалися різні бунти, революції, і до влади приходили диктатори. Найбільш показовий приклад – Німеччина зразка 1933 року, коли цілком демократичним шляхом до влади прийшов Адольф Гітлер. Залишається лише сподіватися, що в українському політикумі не знайдеться такої одіозної особи.

Олександр Михайлов