НЕ ДАМО ПРОДАТИ ЗЕМЛЮ!

ПРИБІЧНИКИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЗЕМЛІ НЕСПОДІВАНО ОТРИМАЛИ ПОТУЖНУ ПІДТРИМКУ
Незважаючи на несамовите бажання влади розпродати останнє надбання українського народу, в країні і до цього часу продовжує діяти мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення (його подовжують щороку вже багато років підряд). Влада просто боїться соціального вибуху, який негайно настане після перетворення землі на товар, – особливо при нинішньому рівні корупції і беззаконня, а також наявність величезної кількості зброї на руках у населення. Але ось, схоже, в цій “земельній епопеї” відкривається нова глава.

РІЗКИЙ ПОВОРОТ

Суть в тому, що 22 травня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив рішення за скаргою двох українських пенсіо-нерів – Софії Степанівни Зеленчук з Івано-франківської області та Віктора Антоновича Цицюри з Тернопіля. Вони поскаржилися до цієї високої інстанції на те, що не можуть продати свої земельні паї, – і після вивчення справи суд зобов’язав Україну відмінити земельний мораторій. Основа: нібито такий мораторій порушує право людини розпоряджатися своєю власністю, гарантоване статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України.
При цьому ЄСПЛ пропонує замінити земельний мораторій дієвою моделлю ринку землі – на розсуд самої України.
Крім того, ЄСПЛ ухвалив виплатити позивачам по 3 тисячі євро компенсації за порушення державою їх прав. Правда, в рішенні окремо відмічено, що у разі надходження аналогічних позовів від інших українців, така компенсація призначатися не буде.
Але юристи стверджують: якщо Україна необгрунтовано затягуватиме з прийняттям відповідних законодавчих змін (про відміну мораторію), ситуація при призначенні компенсації може кардинально змінитися (§157).
Справа в тому, що вже в грудні збігає термін мораторію (нагадаємо, у черговий раз заборону на продаж землі в Україні продов-жили на початку грудня 2017 року), і парламент знову має прийняти рішення: продовжувати мораторій, або відміняти. І якщо Рада знову зробить спробу продовжити дію мораторію, це означатиме одне: Україна не лише не виконує рішення суду, але йде проти його волі. Тобто, ЄСПЛ фактично змусив Україну відмінити мораторій до кінця цього року.
У разі “непокори” відповідь ЄСПЛ буде простою – з часом він перейде до практики швидкого і майже автоматичного присуд-ження грошової компенсації заявникам з схожими скаргами. Цим обов’язково скористаються багато селян, які, – з вини “рідної” влади – нині животіють в убогості. І додаткові декілька тисяч євро не завадять жодному власникові земельного паю.
А ще пару тисяч євро для юристів – гарний стимул активно шукати таких заявників. І навіть спільний позов від імені 100-200 жителів одного села не стане проблемою. Тому цілком імовірно, що вже дуже скоро велика частина з 7 млн власників паїв звер-неться до Суду.
І тоді вже мова піде про десятки і сотні мільярдів, які український бюджет повинен буде виплатити громадянам, – замість витрат на оборону, на зарплати або на пенсії.

ЩЕ НЕ ВЕЧІР

В принципі, такий розвиток подій можна було передбачати. Судячи з соціологічних опитувань, приблизно 30% власників зе-мельних паїв (це переважно городяни, яким паї перейшли у спадок) хотіли б їх продати – але мораторій заважає. На цьому відвер-то спекулюють прибічники продажу землі : мовляв, порушуються права і свободи громадян. Хоча, з іншого боку, ті ж соціологічні опитування стабільно показують негативне відношення переважної більшості українців до можливості купівлі-продажу землі (тим більше – іноземцями).
В той же час, фахівці стверджують: цю проблему можна легко розв’язати і без відкриття ринку – було б бажання.
“Держава сьогодні володіє тільки 25% сільськогосподарських земель. Це дуже мало, тому державі слід було б створити Земель-ний банк і викупляти ті паї, власники яких не хочуть ними займатися. Це легший і прийнятніший варіант, ніж той, який пропо-нується зараз, – зняти мораторій на продаж землі”, – відмітив Василь Цушко, заступник Голови Соціалістичної партії Олександра Мороза.
Проте влада, швидше за все, буде використовувати рішення ЄСПЛ як козир для відкриття ринку землі, і “відмазка” при цьому буде залізобетонна: мовляв, це не ми так вирішили, а шанована міжнародна організація.
Одним з перших “засвітився” нардеп від фракції БПП Володимир Ар’єв: “Європейський суд з прав людини утер ніс популістам, які хочуть зберегти радянську систему власності на землі сільського господарства і цим допомогти тіньовикам.
Суд в Страсбурзі прийняв рішення, що існуючий в Україні мораторій на продаж землі є порушенням прав громадян, і закликав українську владу ухвалити збалансований закон. Отже, за допомогою ЄСПЛ зроблений дуже важливий крок до цивілізованого ринку землі, якого так бояться підтримувані політиками-популістами земельні махінатори”, – не приховуючи тріумфування напи-сав він у Фейсбуці.

ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД

В той же час, соціалісти і самі аграрії приводять масу вагових аргументів проти продажу землі:
По-перше, в національній самосвідомості більшості українців земля не є економічною категорією і товаром. Швидше – святи-нею, сама думка про продаж якої вважається блюзнірством.
По-друге, існуючий рівень корупції та беззаконня в країні повністю виключає цивілізований ринок землі – її скуплять олігархи, а також політики, судді, прокурори і чиновники, що нажили свої капітали корупційним шляхом. В той же час у більшості ферме-рів, які реально працюють на землі, грошей на її купівлю немає.
По-третє, в країні йде війна. “Коли тривають бойові дії, то про відкриття ринку землі й мови не може бути. Я вважаю, що цей злочин проти держави, проти народу. В умовах війни питання продажу землі навіть підніматися не повинно”, – відмітив Василь Цушко.
По-четверте, зняття мораторію на продаж землі може привести до занепаду сільськогосподарського виробництва. “Не так давно був в Канівському районі, де спілкувався з фермером. І він говорить: якщо відкриють ринок землі, я буду вимушений її купити, щоб це не зробив хтось інший. І так фактично “вимию” усі свої обігові кошти, які міг би витратити на розвиток виробництва”, – розповів Максим Малиновський, голова ради Черкаської обласної організації Соціалістичної партії Олександра Мороза.
По-п’яте, сільські громади втратять один з головних джерел доходу – орендної плати за землю, без чого вони приречені на повне зубожіння та деградацію.
“Усе це неминуче приведе до масового зникнення фермерських господарств, прискореного вимирання сіл і загрози продовольчої безпеки України. Земля повинна використовуватися в інтересах простих українців, а не для того, щоб збагатити жменьку магнатів і породити натовпи жебраків”, – підсумував Василь Цушко.

Торгувати хлібом, а не землею


Про відношення Соціалістичної партії Олександра Мороза до питань, пов’язаних із землею.

Нами розроблена концепція земельних відносин в сучасній Україні. Її основні положення:
※ Земля, за Конституцією, загальнонародне багатство, вона не може бути товаром. «Торгувати хлібом, а не землею» – наш принцип;
※ Люди готові продати свої акти на земельні паї. Треба їм таке право надати. Але покупцем через Земельний банк має виступа-ти лише українська держава;
※ Земля повинна використовуватись на умовах оренди, сплачуючи ренту в спеціальний фонд, що передбачає і надходження до сільських бюджетів;
※ Право оренди використовується як предмет застави для одержання кредитів (законопроект про це нами розроблений). Це право передбачає і контроль держави за якістю переданого на використання багатства і за його збереженням. Адже, наприклад, нормальний господар свою квартиру в оренду пройдисвіту не здасть, щоб той обдер обої, залив паркет, побив сантехніку… Коли таке трапилося б, він знайшов би управу на орендаря, зіславшись на попередній стан свого житла.
Чому ж земля здається в користування без фіксації бонітету ґрунту (його якості, родючості). Адже нині українські чорноземи уже перетворюються в «Чорну Сахару». Родючість ґрунтів падає, урожаї здобуваються з допомогою хімії, на відновлення попереднього стану ґрунтів, як свідчать спеціалісти, потрібно буде не менше 20 років. Це, якщо буде чим відновлювати, бо для того годиться тільки перегній. Де його взяти, коли в Україні поголів’я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах зменшилося в 16 разів? І чи не показовим в цьому відношенні є приклад найближчого сусіда – Білорусі, звідки Україна уже імпортує молоко, м’ясо, цукор (!), де річний удій на корову складає 5,5 тонни і наступного року передбачається виробити по 1 тоні молока на кожного жителя?
※ Держава підтримує аграрників так, як це практикується в Європейському Союзі, в тому числі дотаціями, не треба вірити брех-ням про їх відсутність в розвинених країнах. Ми прибічники крупнотоварного виробництва, там де збереглися такі господарства, їх треба всебічно підтримувати державою, контролювати закупівельні ціни і ціни на товари для сільського господарства, в інших міс-цях – розвивати фермерство, беручи за зразок порядок господарювання в Голландії. Праця на землі має стати вигідною селянам, їхній добробут – забезпеченим, робота молодих людей, зокрема спеціалістів вищої кваліфікації – витребуваною;
※ Розвивати сільськогосподарську кооперацію, запропонувати умови ефективної праці, вигідні людям, згорнути латифундії, або змусити їх займатися поглибленням технології (тваринництво, меліорація, переробка), створюючи робочі місця;
※ Припинити розбазарювання землі. Юрисдикція кожної сільської ради повинна закінчуватися межею юрисдикції сусідньої ради. Ніяких адміністративних втручань в розпорядження землею!
Після здійснення цих заходів не буде претензій щодо плати за пай, здирництва при закупівлях, село перестане занепадати.
Олександр ПОЛУЯНОВ