ДОРОГІ ДРУЗІ!

Немає у нас більшого громадянського свята, аніж День Перемоги. Перемоги у Великій Вітчизняній війні! Нашій Перемозі!

Хто б міг подумати, що ця істина потребуватиме коли-небудь захисту? Спочатку президент Ющенко віддаючи нашу Перемогу сусідам, почав дистанціюватись від вікопомної події, шукаючи всіляких «так, але…». Можливо він сам і відгородився якось від Правди, але закрити її від народу не дозволила Пам’ять: кожен п’ятий в Україні віддав своє життя або в тяжкій боротьбі, або став безвинною жертвою фашистських пришельців. Братські могили, пам’ятники (до них ще не скрізь добралися хворі на глузд «декомунізатори») нагадують про те в кожному селі і місті. Шана і вдячність усім, хто здобував Перемогу, хто разом з нашим народом рятував нашу землю, не зважаючи на власні родові корені: з Росії, Кавказу чи Середньої Азії, з Білорусії чи Сибіру. Знаємо: друг – не той, хто в святковий час прийшов до тебе на застілля, а той, хто в біді підставив своє плече. Не той, хто кучерявими словами прикрашає ваші взаємини, а той, хто власною кров’ю зросив твою землю, захищаючи її від ворога.
Сказавши таке сьогодні, можна наразитися на звинувачення, на свіжі аргументи. Так, біда в нашому краї. Та не народи її призвідці. Призвідці – правителі. Час мине, і справжні причини їхньої поведінки стануть зрозумілими всім, і оцінка їм, і суд будуть справедливими. А народам треба допомогти викорінити паростки зненависті.
Для того і всередині країни не слід байдуже спостерігати за засміченням нашого життя чортополохом ненависті. Відомо хто його підживлює. Відомі і «агрономи», вони здебільше при владі. Вона, виходить, зацікавлена в злі, ненависті, нетерпимості. В роз’єднанні народу, бо згуртований народ швидко розбереться в усьому і воздасть усім за заслугами.
Він ще раз підтвердить, що Велика Перемога – заслуга його і держави. Бо для Перемоги потрібні не окремі епізоди дій, намірів чи їх тлумачень, а тяжка, самовіддана праця, подвижництво всього народу. В труді на заводах і нивах, в жертовній боротьбі партизанів, підпільників і – найбільше – в окопах перед лицем ворога.
Пам’ятаймо про це, вклонімося живим іще героям тієї битви, не забуваймо, кому завдячуємо власною можливістю жити, зустрічати радісне і сумне свято Великої Перемоги.

З СВЯТОМ ВАС!

Олександр Мороз
від імені Політради
Соціалістичної партії