І ЗНОВУ «ПОКРАЩЕННЯ»

Влада обіцяє українцям більше грошей: в Кабміні розглядають можливість підвищення мінімальної зарплати до 4,2 тисяч гривень. І хоча з наповненням бюджету є проблеми (за підсумками першого кварталу цього року прибуткова частина виявилася недовиконаною більш ніж на 6 млрд грн), передвиборна риторика може зробити свою справу. Очікуване підвищення мінімалки стане вже другим в нинішньому році (з 1 січня 2018 р. вона виросла з 3,2 тис. до 3,7 тис. грн). Але чи стануть громадяни від цього багатшими – велике питання.

ПРИСТРАСТІ ПО МІНІМАЛЦІ

Минулого року, приймаючи державний бюджет, уряд планував підвищити мінімальну зарплату з 1 січня цього року до 3 723 гривень, а з 1 квітня – до 4 200 гривень. За умови, що гроші на це в державній казні будуть.
І з 1 січня зарплату дійсно підвищили до обіцяного розміру. А ось підвищити з 1 квітня не вийшло.
“Якби ми з квітня підвищили мінімальну зарплату до 4200 гривень в місяць, нам треба було б розширити витрати бюджету на цей рік мінімум на 13 млрд. гривень. І це мінімальна сума, яка потрібна тільки на підвищення “мінімалки”, – без урахування підвищення посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної системи”, – пояснив заступник міністра фінансів Сергій Марченко.
І додав: якщо врахувати ще і підвищення тарифного розряду, то знадобилося б ще 30 млрд. грн. Але узяти їх ніде.
У результаті мінімалку залишили на тому ж рівні, збираючись підвищити її розмір з 1 липня. Проте днями віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко повідомив, що ситуація змінилася, і збільшити розмір мінімальної зарплати реально можливо вже в середині травня.
Правда, ці плани уряду вже різко засудили наші міжнародні інвестори. Як відмітив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, для підвищення зарплати в Україні немає ніяких економічних підстав. А керівництво Всесвітнього банку радить: хочете підвищувати зарплати – скорочуйте штати усіх державних установ, з школами і лікарнями включно (тобто, підвищення відбудеться за рахунок зарплат скорочених працівників).
Від себе відмітимо, що в цій думці є велике раціональне зерно. Тільки починати слід не з учбових і медичних установ, а з вкрай роздутих штатів Верховної Ради, Адміністрації президента, Кабміну, Державного управління справами – і вниз по вертикалі по всіх бюрократичних інстанціях. Але, як показує практика, усі ці установи у нас є “недоторканними”, і усі скорочення їх благополучно обходять. Навіть наша хвалена децентралізація посприяла роздуттю чиновницького апарату, оскільки органи об’єднаних територіальних громад почали дублювати функції райрад та районних держадміністрацій – і, відповідно, вимагати грошей на своє утримання.

ЧИ СТАНЕ КРАЩЕ ЖИТИ?

Не схвалюють заплановане “покращення” і українські економісти. На їх думку, зростання мінімальної зарплати в наших реаліях має свою закономірність: чим більше вона росте, тим нижче падає купівельна спроможність населення. Особливо у громадян з невисоким рівнем статків. Річ у тому, що ціни на соціально значимі продукти ростуть набагато швидше, ніж зарплати і пенсії.
Глава Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко пояснює це просто: зростання зарплат і пенсій у нас штучне і не забезпечене реальними досягненнями економіки”. При зростанні ВВП на 2-4% в рік, як в Україні, збільшення зарплат і пенсій повинне теж складати 2-4%. Інакше купівельна здатність населення підвищується лише на короткий час, а потім настає новий виток інфляції, і люди, навпаки, бідніють”, – говорить він.
Такої ж точки зору дотримується і голова Комітету економістів України Андрій Новак. Він нагадав ситуацію першої половини 90-х років, коли усі були убогими мільйонерами: “Зрозуміло, що соціальні платежі треба піднімати. Але робити це необхідно відповідно до економічного зростання. У нас реальне економічне зростання 2,5% за підсумками минулого року. При такому зростанні ВВП соціальні платежі можна піднімати на 3%, максимум на 5%, але не більше. Інакше це самообман, який обернеться підвищенням інфляції та, зрештою, зменшенням купівельної спроможності населення”, – заявив А. Новак.
За словами економіста, останні підвищення мінімальної зарплати – спочатку з 1600 до 3200 грн, а потім і до 3723 грн – мало значно більше мінусів, ніж плюсів. А полягає негатив передусім в інфляції, яка буквально зірвалася з ланцюга. Адже саме через збільшення єдиного соціального внеску і роздмухування зарплатного фонду підприємці були вимушені підвищувати ціни на товари та послуги – і деякі дрібні бізнесмени просто не “пережили” подібних новацій. Частина бізнесу або самоліквідувалась, або пішла в тінь, збільшуючи і без того величезний сектор тіньової економіки. І це було цілком прогнозовано – адже застосовувати подібні “покращення” варто лише тоді, коли економіка знаходиться на підйомі, а не навпаки.

РЕЗЮМЕ

– В принципі, і Порошенка, і Гройсмана, які наполягають на збільшенні мінімальних зарплат, зрозуміти можна: в очікуванні президентських та парламентських виборів є великий попит на соціальний “позитив”. Адже одним лише безвізом та єдиною помісною церквою ситий не будеш – виборець вимагає і суто матеріальних “чинників заохочення”. І тут ідея з мінімальною зарплатою могла б спрацювати, а наслідки можновладців не хвилюють. – вважає Василь Цушко, заступник Голови Соціалістичної партії Олександра Мороза.
– Зараз збираються підвищувати мінімалку до 4200 гривень, але вже є плани подальших підвищень, і на 2021 рік озвучується цифра в 6400 гривень.
Василь Петрович пояснює, що цифра в 6400 грн на перший погляд виглядає переконливо (зростання практично на 80% в порівнянні з нинішніми 3723 грн). Але при збереженні нинішнього рівня інфляції, 6400 грн в 2021 році по реальній купівельній спроможності навряд чи перевищуватиме сьогоднішні 3700. Ось така арифметика.

Олександр МИХАЙЛОВ