ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ЗДОРОВИМ

Щорічно 7 квітня відзначається Всесвітній День здоров’я. Слід визнати, що в цій області українцям особливо похвалитися нічим. Досить сказати, що в нашу країну повернулися хвороби та епідемії, про які ми вже забули, а рівень захворюваності по усіх основних позиціях неухильно зростає. При цьому кожен четвертий житель нашої країни не доживає до 60 років, а кожен десятий – до 35 років. В середньому тривалість життя українців на 10 років менша, ніж в країнах Європи, і на 18-19 років – ніж в Японії.

ЕКОНОМІЯ ПОНАД УСЕ

Нині головним “досягненням” влади на ниві знищення медицини є так звана медична реформа, прийнята в жовтні минулого року. Відчути зміни українці повинні були вже на початку цього року, але поки що єдиною глобальною подією у сфері охорони здоров’я став спалах захворюваності на кір.
І хоча прем’єр-міністр Володимир Гройсман охарактеризував реформу як “зміну системи медицини в інтересах українських громадян і в інтересах українських лікарів”, з цим твердженням у більшості своїй не згодні ні ті, ні інші.
Експерти відмічають: головною метою медичної реформи (як і усіх інших реформ) є економія бюджетних коштів. Вона припускає, з одного боку, різке скорочення чисельності лікарень, лікарів та рівня їх підготовки, а з іншої – стягування плати з пацієнтів за більшість серйозних операцій. Все, від появи дитини на світ, і до перебування в морзі включно, повинно коштувати грошей. Про існування бюджету усі давно забули, неначе він і не повинен працювати на громадян. А під вивіскою реформ і “передових світових стандартів” йде масштабне зниження навантажень на медичні установи – з метою тотального урізання фінансування усієї галузі.
Наприклад, виконувач обо-в’язків голови Мінохорон-здоров’я Ульяна Супрун запропонувала відмовитися від такого “пережитку радянської системи”, як флюорографія. Ця ідея особливо “доречно” виглядає в контексті епідемії туберкульозу, коли від нього щодня помирає в середньому 11 українців (за рік – близько 4 тисяч).
В той же час, Супрун пропонує лікувати хворих туберкульозом амбулаторно (щоб скоротити кількість ліжко-місць) – хоча американське видання Politico вже назвало Україну “туберкульозною бомбою”, закладеною під Європу.
Ще один спосіб знизити навантаження на медичні установи, урізавши тим самим фінансування галузі, – надати пацієнтам самим вирішувати, будуть вони проходити обстеження або ні.
Нічим іншим, окрім нестримного жадання економії, не можна пояснити й інші “сюрпризи” від Мінохоронздоров’я. Зокрема, в Україні відтепер скасовані медичні карти дитини для вступу до школи і дитячого садка. Медична карта студента також скасована.
Все вищеописане чітко відповідає новому девізу нашої охорони здоров’я : “Гроші ходять за пацієнтом”. На практиці це означає те, що відтепер об’єми фінансування конкретної медичної установи безпосередньо залежатимуть від того, скільки пацієнтів вона обслуговує, і які послуги їм робить.
Тобто чим менше процедур проходитимуть українці, тим більше коштів зможе заощадити на них держава.

ДЛЯ ПОВНОТИ КАРТИНИ

Але, мабуть, найприкметніша ініціатива Супрун і компанії – відміна книги записів викликів лікарів додому. Раніше усі звернення громадян фіксувалися в ній працівниками реєстратури, і в цьому ж журналі лікар повинен був відзвітувати по усіх вказаних викликах. Тепер “посередник” у вигляді реєстратури відміняється, а пацієнт і лікар самі прийматимуть рішення про доцільність візиту додому. Без зайвих папірців і звітів, контактуючи безпосередньо – як прийнято на заході.
При цьому Мінохорон-здоров’я чітко розставило пріоритети: “Час лікаря є цінним і обмеженим громадським ресурсом. Кожен пацієнт повинен розуміти, що, коли лікар йде до нього додому, він не допомагає як мінімум трьом іншим пацієнтам”, – заявила в зв’язку з цим Супрун.
В українських реаліях це означає, що лікаря доведеться умовляти (і, швидше за все, не за “спасибі”) вчинити візит додому. І він матиме право відмовити – адже під час цього візиту “він не допоможе трьом іншим пацієнтам”. Простіше кажучи, лікар в першу чергу приходитиме додому до тих, хто за це зможе більше заплатити. А може – і взагалі тільки до платоспроможних пацієнтів.
Розглянуті нововведення – лише мала частина того, що відбувається в українській медицині під приводом її реформування. Нібито переймаючи передовий європейський і американський досвід, Мінохоронздоров’я просто намагається перерозподілити ресурси (простіше кажучи, заощадити на пацієнтах).
Додамо, що в українських лікарнях спостерігається хронічна нестача найважливіших препаратів, тому що ті вчасно не закуповуються Мінохоронздоров’ям. Що у лікарів мізерні зарплати (і, одночасно з цим, величезні борги по її виплаті). Що реформа фактично знищує швидку допомогу, а 70% громадян країни, – за даними того ж Мінохоронздоров’я, – зважаючи на брак коштів на ліки займаються самолікуванням. Це одна лише з ознак стану охорони здоров’я.

ПОТУРБУЙСЯ ПРО СЕБЕ САМ

У таких умовах простому (і не дуже багатому) українцю нічого не залишається, як піклуватися про своє здоров’я змолоду (поки не пізно) і самостійно. При цьому слід врахувати, що головні причини високої захворюваності та низької тривалості життя українців криються в нездоровому способі життя і нераціональному харчуванні. До цих чинників традиційно відноситься паління, зловживання алкоголем, відсутність нормальних фізичних навантажень, а також занадто неякісна їжа. Саме вони і найчастіше провокують виникнення захворювань (особливо системи кровообігу), які є головною причиною смертності українців.
Згідно з дослідженнями Всесвітнього банку, більше 30% українців палять. Причому, середній вік початку паління неухильно знижується, і на сьогодні складає 16 років. Цікаво, що більше схильні до паління чоловіки з початковою освітою і жінки з вищою освітою.
Кожен п’ятий (20%) українець понад міру “заглядає в чарку”, і це явище явно переважає серед чоловіків (80%). Зловживання алкоголем зазвичай починається змолоду (28% у віковій групі 18-29 років) і досягає пікових значень в групі 40-49 років (36,7%), після чого починає знижуватися. Але не тому, що з віком ці люди “беруться за розум”, а тому, що вони починають активно вимирати. До речі, по смертності чоловіків працездатного віку Україна вже давно займає одно з перших місць у світі.
Майже 30% українців мають надмірну вагу, а 20% страждають від ожиріння. Причому, до надмірної ваги більше схильні чоловіки, а жінки – саме до ожиріння. Цікаво, що найбільше від цієї хвороби страждають люди з категорії “заможних”. Характерно, що переважна кількість хворих ожирінням не дотримується якої-небудь програми по зниженню власної ваги, і тільки менше 25% намагаються схуднути.
Крім того, більшість наших громадян ведуть малорухомий спосіб життя, причому найбільшою мірою це явище переважає серед міських жителів і збільшується залежно від зростання матеріальної забезпеченості. Підраховано, що тільки 12% українців мають достатній рівень рухової активності, тоді як в країнах ЄС цей показник досягає 50-60%, а в Японії – усі 80%!
До речі
За даними статистики, останнім часом в Україні щорічно помирає близько 700 тисяч громадян, з яких до 70%, – від хвороб системи кровообігу. Після хвороб серця і судин найбільше життів забирає рак (12-15%), а також хвороби дихальних шляхів, СНІД, туберкульоз та інші інфекційні захворювання.
Серйозне занепокоєння фахівців викликає почастішання випадків хронічних захворювань: більше 40% дорослого населення нашої країни (від 18 років і старше) мають як мінімум одне, а більше 8% – відразу декілька хронічних хвороб. І хоча з цією проблемою сьогодні стикаються майже усі країни світу, але у нас, в порівнянні з тією ж Європою, набагато частіше хворіє молодь. Жінки хворіють частіше, але зате живуть в середньому на 12 років довше за чоловіків – а отже, велику частину життя проводять у поганому стані здоров’я. Характерно, що абсолютно не простежується залежність від матеріального становища – однаково хворіють як бідні, так і багаті.
Олександр ПОЛУЯНОВ