МІЦНА РУКА ПОРОШЕНКА

ЧИ МАЮТЬ ЧИННИЙ ПРЕЗИДЕНТ І ПРАВЛЯЧА КОАЛІЦІЯ ШАНСИ НА ПЕРЕОБРАННЯ?
Як відмічають усі без виключення соціологічні служби, останнім часом рейтинги довіри українців до влади вже опустилися до рівня плінтуса, і продовжують падати. Зрозуміло, що в контексті майбутніх виборів це викликає певне занепокоєння правлячої верхівки, оскільки загрожує їм повним крахом з сумними наслідками. І ось, на урочистостях з нагоди 26-ої річниці Служби безпеки України (25 березня) Петро Порошенко зробив ряд знакових заяв, які вказують на найближчі плани влади.

СКРІЗЬ ОДНІ ВОРОГИ

Як і слід було чекати, Петро Порошенко детально зупинився на останніх гучних подіях, назвавши “викриття” Михайла Саака-швілі і Надії Савченко блискучими операціями українських спецслужб.
Виходить, що колишній глава Одеської області Саакашвілі і депутат Верховної Ради, Герой України Надія Савченко – просто втерлися в довіру до простодушного Петра Олексійовича, а також до усього наївного і довірливого українського народу. І тільки завдяки майстерності СБУ катастрофа була відвернута.
“Впродовж двох останніх місяців СБУ провела дві масштабні операції, які гідні сторінок в підручниках для майбутніх спецслу-жбістів. Спочатку був блискуче викритий та легально задокументований зв’язок “табору протесту” під Верховною Радою з малоро-сійською політичною еміграцією в РФ, яка сидить під ковпаком ФСБ РФ. Отримані переконливі докази і перекритий фінансовий канал між Дніпром і Москва-рікою, по якому вони переправляли ці 30 срібників”, – заявив Порошенко.
А далі почалося найголовніше.
“Ми бачимо, що чим менше пострілів в зоні бойових дій, тим більша активність ворога в тилу. Агресор наполегливо намагається змістити епіцентр гібридної війни як можна ближче до серця України, а серце – це наша древня столиця, красень Київ”, – не жалів фарб і пафосу президент України.
Іншими словами, відтепер боротьба йде не лише на Східному фронті: головна битва – ця битва з “ворогом внутрішнім”, таким, що звив гніздо прямо в столиці України.
Для будь-якої не декоративної опозиції цей перебіг справ не обіцяє нічого хорошого. Адже по суті, ці слова Порошенка озна-чають: кожен громадянин, що виступає проти діючого режиму, є зрадником і московським шпигуном.
“Вони готували, як вони це називали “теорію керованого хаосу” – державний переворот на Україні в інтересах Росії”, – підкреслив Порошенко у своєму виступі.
Таким чином, стає зрозуміло: Порошенко переходить в наступ по всіх фронтах. Починаючи із закону про реінтеграцію Донбасу з диктаторськими повноваженнями головнокомандувача, демонстративного розміщення військового контингенту в неформаль-ній столиці закарпатських угорців місті Берегово, – до дуже підозрілої історії зі “змовою Рубана – Савченко”. І доки опозиційна преса говорить, ніби Петро Олексійович втрачає нитки управління державою, його реальні справи свідчать про те, що він намага-ється сконцентрувати у своїх руках дієву владу.

ПЕРЕДВИБОРНА СТРАТЕГІЯ

Як відмітив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, діюча влада готує для себе сприятливий сценарій майбу-тніх в 2019 році президентських та парламентських виборів, – і для цього зачищають електоральне поле від опозиції.
“Влада чудово розуміє, що в умовах конкурентних виборів вона не буде обрана на другий термін, тому намагається зробити так, щоб вибори провести в зручному і виграшному для себе форматі. І в цей сценарій укладаються усі останні події, пов’язані з поча-тком політичного сезону : починаючи з введення в дію закону про реінтеграцію, з висилки Саакашвілі, до справи “Рубана – Савче-нко”, – заявив Карасьов.
За його словами, зараз визначається сам характер майбутніх виборів : “або це будуть конкурентні вибори, які завжди були харак-терні для України, або це будуть вибори в умовах надзвичайності, закручування гайок і спроб прибрати основні загрози, основних конкурентів з електорального поля”, – підкреслив політолог.
При цьому директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко висловив думку, що низькі рейтинги президента України Петра Порошенка говорять про те, що стратегія “єдиного кандидата, без вибору” може не спрацювати.
“Люди просто не хочуть, майже фізично, психологічно бачити президента, попри те, що він чудово виглядає, став страшенно багатим”, – заявив Небоженко. І додав: якщо рейтинг Порошенка знизиться до 5 відсотків, то “ніякі небесні сили не зможуть повторити його успіх в 2014 році”.
Поки ж, на думку експерта, дії президента говорять про те, “що він не розуміє, що треба вести діалог з населенням, з народом, робити щось на користь реформ або хоч би посадити десяток людей з “Блоку Петра Порошенка” і “Народного фронту”, нехай не найголовніших”.

ДУМКА СОЦІОЛОГІВ

Український Центр соціальних досліджень “Софія” на основі проведеного у березні соцопитування стверджує: у нинішнього президента України Петра Порошенка немає шансів стати главою держави в другий раз.
Населення вкрай незадоволено тим, як працює керівництво країни, і ця негативна тенденція посилюється. Втрачає бали і чинний президент країни, – заявив керівник соціологічних програм Центру Олександр Левцун.
За його словами, три чверті (78,8%) опитаних в тій чи іншій мірі не схвалюють роботу президента Петра Порошенка, а “повніс-тю схвалюють” його діяльність лише 1,7% респондентів.
“Імідж Порошенка як глави держави неухильно погіршується, – стверджує Левцун. – Доля негативних оцінок його діяльності зросла з 76% в грудні минулого року до 78,8% у березні цього року”.
За його словами, ще критичніше характеризують українці діяльність Кабміну – роботу уряду “категорично не схвалюють” або “швидше не схвалюють” переважна більшість (81,1%) респондентів.
Але особливе невдоволення у людей викликає робота Верховної Ради – діяльність народних депутатів не схвалюють в цілому 87,5% опитаних. При цьому пропозиція розпустити нинішню Раду і призначити дострокові парламентські вибори підтримують 61% респондентів, не підтримують – 26,6% і ще 12,4% затруднювалися з відповіддю.
За результатами опитування, переважна більшість (70,8%) респондентів в тій чи іншій мірі упевненості вважають, що влада веде країну в неправильному напрямі. І тільки 17,4% опитаних вважають, що влада веде країну “Однозначно в правильному напрямі” або “швидше в правильному напрямі” (ще 11,8% не визначилися з відповіддю).
“Обвал рівня підтримки партії влади нескладно було передбачати, і все-таки знадобився певний деморалізуючий поштовх, щоб здолати інерцію політичних установок у прибічників Порошенка”, – вважає Левцун. За його словами, таким поштовхом могли стати події початку цього року – різдвяні канікули президента на Мальдівах, участь у Віденському балі на тлі тривалої війни і зубожіння населення, депортація Саакашвілі, невдале позиціонування першої леді і т. п.
“Реакція не змусила себе чекати, і рівень електоральної підтримки Порошенка, що називається, посипається. При існуючому тренді вірогіднішим видається сценарій, коли в другий тур президентських виборів вийдуть два опозиційні кандидати. Це одно-значний сигнал для всіх: друга каденція Порошенка маловірогідна”, – заявив Левцун.
Він також відмітив, що БПП зараз ще має шанс здолати прохідний бар’єр на виборах до Верховної Ради, і зберегтися як полі-тична сила, але тільки у тому випадку, якщо позачергові парламентські вибори пройдуть “в самий найближчий час”.
Якщо ж вибори в Раду пройдуть в 2019 році, то “до цього часу БПП може повторити долю свого нинішнього партнера – “На-родного фронту”, чий рівень підтримки коливається на рівні 1%”, – резюмував соціолог.

ПОЛІТИКА БАТОГА І ПРЯНИКА
В той же час, не варто завчасно списувати з рахунків Порошенка і його компанію. Річ у тому, що всі очікування, прогнози і тео-ретичні побудови експертів можуть розбитися об “залізобетонний” чинник народної убогості, який є справжнім рятівним кругом для влади.
Адже давно помічено: коли статків людині вистачає тільки на те, щоб ледве зводити кінці з кінцями, вона стає дуже зговірли-вою, довірливою та слухняною. Додадуть пару сотень до пенсій – і багато пенсіонерів проголосують за збереження діючого режиму (за принципом: прийде хтось інший – як би гірше не було). Додадуть трохи бюджетникам – станеться те ж саме. Убога країна дуже зручна для управління. Дуже небагато людей можуть піти проти інстинкту виживання і голосно заявити про свої бажання. Біль-шість йдуть на поводі – і практика це не раз підтверджувала. Без сумніву, Порошенко це розуміє, тому вже зараз анонсує деякі кроки назустріч співгромадянам, які злидарюють.
Так, виступаючи в Луцьку на представленні нового губернатора, Порошенка заявив про швидке підвищення зарплат : “Цього року мінімальна заробітна плата має бути не 3700 гривень, а 4000 гривень. Середня заробітна плата має бути 10 000 гривень. І вартість робочої сили має бути конкурентоздатною з європейськими країнами”.
Можна чекати подальших символічних жестів, покликаних проілюструвати тезу “про економіку, що відроджується”, і “вірність європейському шляху розвитку”. В умовах інформаційної цензури у цих фантазій знайдеться досить споживачів, і рейтинг пана Порошенка, що просів, можна буде поступово виправити ще до початку передвиборної кампанії.
А немає – так можна організувати чергову провокацію або придумати ще що-небудь. Тим паче, що згідно з опитуванням соціологічної групи “Рейтинг”, після масового розчарування в результатах Майда-ну вже 28% респондентів заявляють, що країні потрібний диктатор. Протиріччя усередині правлячої в Києві кліки, звичайно ж, є, але вони не настільки істотні, щоб ворогуючі сторони забули просту істину: у разі їх спільного програшу вони скопом виявляться на загальній лаві підсудних.

Олександр ПОЛУЯНОВ