ВІК ЖИВИ – ВІК НАКОПИЧУЙ

В УКРАЇНІ ПЛАНУЄТЬСЯ ДРУГИЙ ЕТАП ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ. ЯКИХ ЗМІН ЧЕКАТИ ЛЮДЯМ?
Нині один працюючий українець утримує приблизно одного пенсіонера. Розмір соціального внеску – близько 22%, тобто грошей бракує навіть на виплату нинішніх пенсій (не кажучи вже про їх підвищення), а “діру” доводиться відшкодовувати за рахунок державного бюджету. Вихід з цієї ситуації влада бачить в запуску накопичувального пенсійного рівня, введення якого в Україні відкладається як мінімум останні 15 років.

ЗАРПЛАТА ТА СТАЖ

Нещодавно в міністерстві соціальної політики України оголосили, що збираються переглянути діючий механізм нарахування пенсій. При цьому йдеться тільки про тих українців, які упродовж своєї трудової діяльності отримували невеликі зарплати.
“Для цієї категорії пенсіонерів ми продумуємо механізм, як зробити так, щоб роль стажу була більше, ніж роль заробітної плати. Нагадую, що впроваджена пенсійна реформа відобразила ту соціальну реальність, в якій жили люди. І сьогодні ми вже по факту отримали результат, який змушує нас виправити деякі перекоси”, – заявив в зв’язку з цим міністр соцполітики Андрій Рева.
За його словами, підготовка до другого етапу пенсійної реформи, який реалізовуватиметься в 2019 році, вимагає усунення недоліків, що були виявлені на першому етапі реформування.
Як відомо, визначальними чинниками для розрахунку пенсії є стаж, середня зарплата по країні, і власна зарплата людини. При цьому роль стажу у рамках минулої пенсійної реформи уряд істотно знизив: якщо раніше один відпрацьований рік оцінювали коефіцієнтом в 1,35 від розрахункового заробітку, то зараз всього коефіцієнт в 1. Це привело до того, що українці з великим стажем і зарплатою трохи нижчою середньої по країні, тепер можуть претендувати тільки на мінімальні пенсії. Щоб виправити цю несправедливість, в Міністерстві соціальної політики і вирішили: для українців з традиційно низькими зарплатами змінити формулу розрахунку пенсій. У тому числі – повернути їм “вартість” стажу з коефіцієнтом в 1,35 (як це було до реформи). Для наочності: сьогодні українець з середньою зарплатою і 35 роками стажу за діючими правилами може розраховувати на пенсію в 1,8 тис. грн Якщо ж його зарплата хоч трохи нижче середньої, то розмір пенсії буде на рівні мінімальної. Але якщо для низькооплачуваних категорій повернуть “вартіст” стажу в 1,35, то з тими ж зарплатою і стажем можна претендувати на пенсію в 2,5 тис. грн Тобто практично на 800 грн більше!
По суті – від чого пішли, до того й пришли: якби уряд нічого не міняв в ході минулої пенсійної реформи, то пенсія для такого українця і так була б на рівні 2,5 тис. грн

НАКОПИЧУВАЛЬНА СИСТЕМА

Але все таки головним нововведенням пропонованих змін стане введення другого, накопичувального рівня пенсійної системи. В кінці лютого цього року у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект (№ 6677), який передбачає введення накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування з 1 січня 2019 року. Замітимо, що у багатьох європейських країнах функціонують відразу три рівні пенсійної системи: перша – солідарна система, яка у нас діє на даний момент; друга – обов’язкова накопичувальна система, яку планують ввести на початку 2019 р.; і третя – добровільна накопичувальна система.
Структуру такої трирівневої системи часто порівнюють з бутербродом. Солідарна система – це “хліб”, який громадянам забезпечує держава. “Масло” – це обов’язковий накопичувальний фонд, а якщо людина хоче ще згори покласти і “ковбаску”, то вона повина стати учасником третього рівня – добровільно вкладати гроші до приватних пенсійних фондів.
Згідно із законопроектом №6677, українці, які молодше 35 років, будуть зобов’язані копити на пенсію вже з наступного року. Перший рік стягуватиметься 2% від зарплати (це окрім обов’язкового внеску в солідарну систему у розмірі 22% від зарплати), але відрахування будуть зростати на 1% щорічно, поки не досягнуть 7%. При виході на пенсію ці заощадження стануть додатковим джерелом доходу для українців – вони отримуватимуть виплати відразу з двох джерел.
Для тих, хто старше 35 років, участь в накопичувальній системі буде добровільною. Також, відомо, що систему накопичення на пенсію забезпечуватимуть недержавні (?) пенсійні фонди. Вірогідно, їх головне завдання – забезпечити високу дохідність цих накопичень, щоб їх банально не з’їла інфляція. А щоб виключити зловживання і ризики втрати цих грошей, державі належить встановити суворий контроль за діяльністю фондів і передбачити гарантії повернення коштів, як це робиться в інших країнах.

КОМУ ВИГІДНО?

Теоретично усе це звучить красиво, але є багато питань. Наприклад, екс-депутат і експерт з соціальних питань Андрій Павловський заявив, що законопроект № 6677 лобіюють люди Гонтаревої.
“У пресі почалася компанія по схваленню цього проекту закону. Найбільш хвалебні відгуки залишають люди, працюючі в компанії Гонтаревої, ICU. Мене насторожує, що саме це оточення лобіює негайне впровадження накопичувальної системи. Мабуть, вони вважають, що мало заробили на розоренні українських банків. Вони ще хочуть нажитися на накопиченнях громадян. Крім того, ми знаємо про невдалий досвід впровадження накопичувальної системи в тій же Росії, Польщі, Литві, Латвії. Практика показала, що ця система ефективна під час економічного зростання. А що нам чекати, якщо ми не знаємо, коли закінчиться конфлікт на Сході, і коли ми вийдемо з економічної кризи? У нас це може вилитися в ще одну грандіозну фінансову піраміду”, – заявив екс-депутат. І нагадав, що уряд Угорщини, розчарувавшись в другому рівні пенсійної системи, ще в 2010-2011 роках націоналізував її кошти і переклав їх на перший (солідарний) рівень.
З ним згодні і багато інших експертів: на їх думку, впровадження накопичувальної системи в умовах війни і важкої економічної кризи, а також з урахуванням негативного досвіду східноєвропейських країн, є передчасним.
“Накопичувальна система ефективна тільки тоді, коли дохідність інвестування пенсійних активів хоч би на 2% перевищує щорічну інфляцію. А уряд завжди закладає інфляцію, яка постійно удвічі вище за прогнозовану. На цей рік, приміром, Кабмін заклав 7-8% інфляції, а МВФ і Світовий Банк прогнозують зростання інфляції в Україні до 12-13%. Тобто людина усе життя може відкладати на пенсію, а потім виявиться, що заощадження з’їла інфляція”, – підкреслив Павловський.

Є ПИТАННЯ

Але вже зараз зміни, здійснювані у рамках пенсійної реформи, викликають немало питань та тішать далеко не всіх українців. Так, на думку експерта Інституту демографії Лідії Ткаченко, в Україні фактично введений “гнучкий коридор пенсійного віку”.
Саме недостатній стаж роботи (менше 25 років) може стати причиною того, що вже цього року кожен 20-й українець, що досяг 60-річного віку, не зможе вийти на пенсію. Експерти відмічають, що кількість таких людей невблаганно ростиме: в 2019 р. бажаючим вийти на пенсію в 60 років треба буде мати 26 років стажу, в 2020 – 27 років, і так далі. За прогнозами ПФУ, через 10 років вже 45% українців, що досягли 60-річного віку, не зможуть піти на пенсію, оскільки не матимуть необхідних 35 –ти річного стажу роботи. Їм доведеться чекати ще 3-5 років, щоб отримувати належні пенсійні виплати.
Друге важливе питання полягає в тому, що пенсії в Україні навіть після реформи не досягли рівня 2013 року. Так, до кризи мінімальна пенсія в Україні складала 1176 грн. З цієї миті кумулятивний рівень інфляції склав 89%. Фактично для того, щоб добробут пенсіонерів повернувся хоч б на той рівень, мінімальна пенсія повинна складати не менше 2223 грн (на ділі – 1373 грн). Нагадаємо, що за чинним законом соціальні стандарти повинні індексуватися як мінімум на рівень інфляції, проте тривалий час це не виконувалося. В результаті українські пенсіонери стали одними з найбідніших в Європі.
Олександр ПОЛУЯНОВ