МІЖ ПОГАНИМ І ЩЕ ГІРШИМ

НАСКІЛЬКИ ПОДОРОЖЧАЄ ГАЗ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ: ДВА МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ.

Зараз вже мало хто згадує обіцянку Гройсмана, дану їм в квітні 2016 року: мовляв, підвищення тарифів на газ “буде останнім”. Судячи з повідомлень, які надходять, вартість газу для населення незабаром знову рвоне вгору. Питання лише в тому, наскільки сильно це вдарить по і без того порожнім кишеням українців.

КОЛИ Ж ВИ ВЖЕ НАЇСТЕСЯ?

Як відомо, формула розрахунку ціни газу для населення міститься в постанові уряду №187, де за основу береться вартість ви-ключно імпортного газу. Потім до нього додається декілька різних націнок, плюс 20% ПДВ, і на виході отримуємо тариф, що діє для нас. Наприклад, на сьогодні, при закупівельній ціні 4 942 грн за тисячу кубометрів, тариф на газ для населення складає 6 957,9 гривень за тисячу кубів (тобто, майже 7 грн за куб).
Головна “родзинка” цієї грабіжницької формули полягає в тому, що точкою відліку в ній служить ціна газу німецького хаба, причому в доларах. З цього виходить, що наші тарифи абсолютно не залежать від ціни газу власного видобутку, зате знаходяться в повній залежності від коливань цін в Європі, а також від курсу валют. А оскільки обидва ці чинники останнім часом складалися не в нашу користь, то і тарифи повинні підвищитися.
Так, згідно з підрахунками НАК “Нафтогаз України”, вже з 1 квітня закупівельна ціна повинна зрости на 62% – тобто з ниніш-ніх 4942 грн злетіти до 8030 грн за тис. кубометрів. А після усіх націнок і ПДВ ця сума плавно збільшується до 10664 грн за тися-чу кубометрів (чи 10 грн 66 коп. за куб).
Але і це ще не межа. У повній відповідності з тією ж злощасною формулою, з 1 жовтня 2018 року повинно пройти ще одно під-вищення ціни на газ – до 8530 грн за тис. куб. м. Таким чином, загальне зростання тарифу на газ для населення складе 73%, що в грошовому вираженні складе більше 12 грн за кубометр.
Як відомо, газ є своєрідним “паровозом” усіх тарифів ЖКГ – після його подорожчання неминуче збільшуються ціни на опалю-вання і гарячу воду, а після подорожчання електроенергії – і на холодну воду. Так що, якщо уряд все-таки прийме рішення підви-щити вартість блакитного палива, це спровокує нову потужну хвилю подорожчання усіх комунальних послуг.
Якщо узяти те ж опалювання, то, за оцінками аналітика Центру досліджень енергетики Олександра Ярощука, до початку насту-пного опалювального сезону вартість 1 гігакалорії зросте з нинішніх 1300-1450 гривен, до 2000 і більше гривень. Таким чином, навіть за однокімнатну квартиру в зимові місяці треба буде віддати 1500-2000 гривень, а можливо, і більше, – залежно від площі приміщення, погодних умов та наявності лічильника.

ХТО ВИНЕН?

Враховуючи, що терпіння народу і так вже наближається до “точки кипіння”, і таке різке зростання тарифів неминуче викличе соціальний вибух, влада намагається заздалегідь заспокоїти людей, і знову намагається все списати на “вимоги МВФ”:
“У цьому опалювальному сезоні ціни на газ підвищуватися не будуть. Ми зараз знаходимося в діалозі з МВФ, регулювання ці-нового питання – одна з вимог МВФ. Я говорю про дві речі – перше: має бути справедливий підхід, друге: цей підхід повинен забезпечити соціальний захист українців”, – заявив в зв’язку з цим Володимир Гройсман.
А представник уряду у Верховній Раді, нардеп Вадим Денисенко в недавньому інтерв’ю повідав народу, що “за останні півроку здійснюється безпрецедентний тиск на прем’єра і на уряд, щоб підняти ціну на газ”.
Напевно, після цих слів ми повинні були б поспівчувати Гройсману та членам Кабміну, але тут мимоволі згадується старий трюк з “хорошим” поліцейським (Гройсман і уряд) і “поганим” поліцейським (МВФ). Адже не варто забувати, що “безпрецедент-ний тиск” МВФ робить лише в тому плані, щоб українська влада виконувала раніше узяті на себе зобов’язання – до яких їх ніхто не змушував. І постанова №187 з формулою розрахунку тарифів приймав не МВФ, а наш “рідний” Кабмін.
“Знову під ширмою вимог МВФ відбудеться підвищення тарифів. Насправді МВФ цікавить виключно платоспроможність укра-їнського бюджету, а в такі подробиці, як податки і тарифи, його фахівці не вникають. Досягнення бездефіцитного бюджету за рахунок підняття цін, податків і тарифів – це винятково заслуга української влади. Не провина МВФ, що “Нафтогаз” – це одна велетенська корупційна схема”, – прокоментував ситуацію глава Комітету економістів України Андрій Новак.
Особливість теперішнього моменту в тому, що про надмірні апетити “Нафтогазу” нарешті заговорили і в коридорах влади:
“Ми повинні розуміти, що єдина структура, яка зацікавлена в підвищенні цін на газ, – НАК” Нафтогаз України”, який отримає більш високий прибуток і великі грошові вливання”, – відмітив Вадим Денисенко. Він також нагадав, що згідно з фінансовим планом “Нафтогазу” на 2018 рік, передбачається і збільшення витрат на центральний апарат компанії до астрономічної суми в 2 з гаком мільярда гривень. Відповідно, середня зарплата в центральному апараті повинна складати 156 тис. гривень в місяць (у вищого керівництва вона вже давно перевалила за мільйон). “У мене виникає питання, чи треба піднімати ціну на газ, у тому числі і для того, щоб 150-200 людей отримували таку зарплату”?, – риторично запитує Денисенко.

НЕ ТРЕБА ВДЯЧНОСТІ

Втім, експерти обнадіюють: в українців є шанс розплатитися за бездарну тарифну політику влади і “малою кров’ю”. Це буде мо-жливо у тому випадку, якщо буде прийнято пропозицію фахівців Міненерго України. Так, на офіційному сайті відомства нещода-вно був обнародуваний проект постанови, що пропонує змінити формулу розрахунку тарифу на газ. Головне нововведення – враховувати вартість газу на німецькому хабе не за 12, а за 6 місяців. Крім того, з формули пропонується виключити вартість дос-тавки газу з німецького хаба, – а це близько 25 доларів за тисячу кубометрів.
У разі прийняття цих пропозицій, подорожчання газу може скласти не 73%, а “усього лише” 12%-14%. Тобто, в грошовому ви-раженні газовий тариф збільшиться з нинішніх 6,96 гривен до 7,79-7,93 за кубометр. Теж не кволо.
Також експерти відмічають, що аргументом України в діалозі з МВФ може стати той факт, що в країні дві третини споживання складає газ внутрішньої здобичі – а він в рази дешевше за імпортний. Прикладом є Румунія, яка практично повністю забезпечує себе газом і має порівняно низькі внутрішні ціни на це паливо.
Річ у тому, що “Нафтогаз” отримує блакитне паливо по двох умовних каналах – дешевий газ українського видобування і дорогий імпортний газ. Але і українське, і імпортне паливо населенню продають за європейською ціною. У зв’язку з цим, навіть діючі тарифи на газ і опалювання (які планується підвищувати ще більше) – вже завищені як мінімум в два рази.
“Собівартість українського газу з усіма необхідними операційними витратами складає максимум $50, а продається він по $300. Також закуповується газ імпортний. Якщо змішати дві ці цифри, то мінімум $100 додаткового прибутку на тисячі кубах газу там є присутніми”, – стверджує енергетичний експерт Валентин Землянський.
Підводячи підсумок, слід зробити акцент на двох головних моментах. По-перше, діючий газовий тариф (відповідно – і усі інші тарифи) є грабіжницьким за своєю суттю, оскільки він абсолютно не враховує вартість газу власного видобутку. По-друге, навіть якщо газ подорожчає не на 73%, а “всього” на 14% – не варто дякувати уряді. Адже це все одно, якби до вас увірвалися бандити із погрозами відібрати квартиру і машину – а потім змінили гнів на милість і відібрали тільки машину.
Олександр ПОЛУЯНОВ