НАША ПІСНЯ ГАРНА, ПОЧИНАЙ СПОЧАТКУ

НА ВИМОГУ МВФ В УКРАЇНІ МОЖУТЬ ПЕРЕГЛЯНУТИ ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ
Хоча українська влада як і раніше вважає “пенсійну реформу” одним з головних своїх “досягнень”, не виключено, що скоро в неї доведеться внести істотні корективи. Річ у тому, що ця “реформа” дуже не сподобалася Міжнародному валютному фонду, який знайшов там цілу низку недоліків, – і дуже сумнівно, що чинний режим не послухається свого головного кредитора.
 

ДОСЯГНЕННЯ НЕ ОЦІНИЛИ

Як відомо, в сумнозвісному Меморандумі з Україною, МВФ не вимагав переглядати саму формулу розрахунку пенсій. Єдине, на чому наполягали кредитори, – це підвищити пенсійний вік, і найбільш вірогідним варіантом називався поріг в 63 роки. Проте для української влади це було б рівносильно політичному самогубству, тому на таку вимогу вони погодитися не могли. Були проведені навіть спеціальні соціологічні дослідження, які показали : абсолютна більшість українців категорично проти перегляду пенсійного віку.
І тоді в Кабміні зробили відразу два “ходи конем”. По-перше, підвищили мінімальний страховий стаж (необхідний для того, щоб претендувати на пенсію) з 15 до 25 років – з тим, щоб за подальші 10 років (до 2028 року) поетапно довести його до 35 років.
Неважко здогадатися, що результатом такого “покращення” (особливо з урахуванням масштабів тіньової економіки і рекордно низької тривалості життя) стане різке скорочення кількості пенсіонерів. А значна частина українців, особливо чоловіків, середня тривалість життя яких не перевищує 63 роки, просто не доживуть до пенсії.
“У звітах уряду сказано, що після запуску пенсійної реформи, в 2018 році на пенсію вийдуть 70% людей, які досягли пенсійного віку 60 років, а у 30% не вистачатиме страхового стажу. А в 2028 році на пенсію вийдуть вже 50% українців у віці 60 років і старше – у інших не буде стажу”, – відмітив в зв’язку з цим політолог Руслан Бортник.
Можете собі уявити, яка це буде економія бюджетних коштів? Проте в уряді і тоді зможуть заявляти, що пенсійного віку вони не торкнули.
Крім того, в рамках пенсійної реформи переглянутий коефіцієнт оцінки стажу (з 1,35 до 1,0) – а, отже, пенсії усіх майбутніх пе-нсіонерів скорочується приблизно на третину. Знову ж таки економія. Але головним підсумком цього нововведення стане те, що при виході на пенсію переважна більшість українців зможуть розраховувати тільки на “мінімалку”. І тоді у багатьох українців вини-кне просте, але резонне питання: навіщо офіційно заробляти великий стаж і платити податки, якщо пенсія все одно буде мініма-льною? Наприклад, два українці із зарплатами до 7 тис. грн і з великою різницею в стажі, отримуватимуть однакову пенсію – мі-німальну.
Це зрозуміли і чиновники Фонду – тому виступили проти зниження розміру виплат майбутнім пенсіонерам. Але не через пра-гнення до справедливості, а щоб не скорочувалися надходження до Пенсійного фонду – оскільки це положення “нівелюють сенс для людей працювати довше”.
Крім того, МВФ “жалкує, що не настояв на підвищенні пенсійного віку”. Подальший розвиток подій очевидний: як стверджу-ють експерти, питання пенсійної реформи знову стануть предметом обговорення при черговому перегляді програми співпраці між МВФ і Україною.
Ще однією декларованою метою пенсійної реформи було скорочення величезного дефіциту Пенсійного фонду. Чиновники розраховували, що надходження до бюджету ПФ різко збільшаться за рахунок збільшення мінімальної зарплати (відповідно – відрахувань з них), проте усі ці додаткові кошти поки що йдуть на виплату “осучаснених” пенсій. В результаті, і в 2017-му (до прийняття реформи), і в 2018-му, розмір цієї “діри” практично не змінився – більше 140 млрд грн.
НАЙБІДНІШІ В ЄВРОПІ

До речі, в 2013 році (ще до початку кризи) мінімальна пенсія в Україні складала 1176 грн. З тієї миті сумарний рівень інфляції склав вже більше 90%. І для того, щоб добробут пенсіонерів повернувся хоч би на той рівень (про реальне підвищення доходів тут не йдеться), до тієї мінімальної пенсії треба додати 90% – вийшло б 2 тис. 234 гривні. Нагадаємо, що ця вимога українського зако-нодавства : соціальні стандарти повинні індексуватися як мінімум на рівень інфляції, що дозволяє зберегти дохід людей хоч би на колишньому рівні. Проте це довгий час не робилося – в результаті українські пенсіонери стали одними з найбідніших в Східній Європі. Так, мінімальна пенсія на сьогодні складає всього 1452 гривні, а середня пенсія – “аж” 2446 гривень (з урахуванням інфля-ції – це трохи більше мінімалки зразка 2013 року). Зате цим “успіхом” з українцями гордо поділився міністр соціальної політики Андрій Рева:”Середній розмір пенсій після перерахунку збільшився на 559 грн 78 копійок. І якщо до цього середній розмір пенсії в Україні складав 1 886 грн 78 копійок, то тепер він складає в середньому 2446 грн 56 копійок”, – відмітив міністр.
Неважко підрахувати, що по нинішньому курсу валют це приблизно 85 доларів – тобто українські пенсіонери є найбіднішими в Європі. І в зв’язку з цим цікаво ще раз подивитися на пенсійне забезпечення хоч би в сусідніх країнах:

БІЛОРУСЬ

Розмір середньої пенсії в “братській” країні складає приблизно 150 доларів. Щоб її заслужити, жінці треба пропрацювати міні-мум 20 років, а чоловікові – 25. Розмір страхового внеску до Фонду складає 29% від заробітної плати (28% з яких повинен покри-вати працедавець, і тільки 1% – сам працівник).
До речі, минулого року у Білорусі підвищили пенсійний вік – до 58 років для жінки, і 63 років для чоловіків.

РОСІЯ

Середня пенсія у нашого східного сусіда з 2017 року складає приблизно 250 доларів. Самі пенсійні платежі формуються в спец-фонді, куди відраховуються кошти кожного платника податків індивідуально.
Пенсійний вік, як в СРСР: для жінок – 55 років, для чоловіків – 60 років.

ПОЛЬЩА

Середній розмір пенсії у поляків складає приблизно 460 доларів. Якщо порівнювати цю суму з їх європейськими сусідами, то сума не вражає. Але якщо врахувати нижчі ціни (ніж, наприклад, у Франції), то все стає на свої місця.
До речі, практично для усіх польських пенсіонерів після 75 років діє програма безкоштовної медицини, а також пільги на ме-дикаменти.

ДОПОМОГА ЗАМІСТЬ ПЕНСІЇ

Варто відмітити, що 18 січня Кабінет міністрів оприлюднив постанову, де визначений порядок призначення допомоги тим громадянам, яким бракує страхового стажу для своєчасного (у 60 років) виходу на пенсію. Допомога призначена для людей пен-сійного віку, які не отримали права на пенсійні виплати через нестачу страхового стажу. Простіше кажучи – не напрацювали необ-хідні 25 років стажу.
У документі відзначається, що дані Правила діятимуть до 2020 року.
При призначенні допомоги враховуватиметься дохід громадянина, а також його майнове положення. У Кабміні обіцяють, що кожні півроку розмір допомоги перераховуватиметься залежно від матеріального становища громадянина.
У документі прописаний механізм визначення розміру такої соціальної допомоги. Так,її розмір розраховується на основі різ-ниці між прожитковим мінімумом для осіб, що втратили працездатність (1373 грн), та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців. При цьому він не може бути вищий 100% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність – тобто тимчасова державна допомога не може перевищувати суму в 1373 грн. Але якщо уряд змінить прожитковий мінімум, то ця сума також може збільшитися. Що буде після 2020 року – доки ніхто не знає.
Допомога призначатиметься співробітниками підрозділів, що займаються питаннями соціального захисту.

Олександр ПОЛУЯНОВ