ЯК БИ ЩЕ ДОБИТИ УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО?

ЧОМУ ЄВРОПЕЙСЬКІ РЕФОРМИ ЧАСТЕНЬКО ДАЮТЬ В УКРАЇНІ ПРОТИЛЕЖНИЙ ЕФЕКТ?

Не секрет, що в сільській місцевості майже всюди панує бідність і безробіття. Люди похилого віку та незахищені прошарки населення виживають на мізерні пенсії та соціальні подачки, а працездатне населення “крутиться”, як може. Одним з основних джерел їх заробітків є утримання корів та продаж молока, проте в уряді вирішили відняти і цей шматок хліба, “реформувавши” дану сферу діяльності.

І ДО КОРІВ ДОБРАЛИСЯ

В Україні готується ще одна “реформа” – молочна. Відповідно з домовленостями, які підписала наша країна у рамках Асоціації з ЄС, вже з 1 січня 2018 року українські молокозаводи повинні були повністю відмовитися від молока з приватних селянських господарств (по євростандартах воно класифікується як другий сорт), і купувати молоко тільки в спеціалізованих фермерських господарствах.
Справа в тому, що стандарти Євросоюзу передбачають наявність на полицях магазинів тільки трьох сортів молока : екстра-класу, вищого і першого. Таким чином, переробники перестануть купувати молоко в домашніх господарствах – отже, і тримати корів людям буде невигідно.
“Уряд вирішив, що українцям це молоко не треба. Тому в приватних господарствах корів почнуть масово вирізувати, кісток та шкур у нас буде багато, а молока однозначно не буде. При такому розкладі українським селянам вже не буде сенсу вирощувати і тримати корів”, – пояснив президент Асоціації фермерів України Іван Томич.
Втім, в останню мить (27.12.2017) дату відмови від “домашнього” молока вирішили відкласти на півроку – до 1 липня 2018 року, проте у багатьох українських селах вже почалася справжня паніка. Люди розповідають, що закупники, які ще в останніх числах грудня минулого року справно брали у приватників сировину, після новорічних свят почали диктувати свої умови: замість 5 гри-вень за літр стали пропонувати (та ще з видом благодійників) по дві. А подекуди селян, які привозять на ринки молоко, сир і сметану, попередили: крамничка закривається. Втім, за певну мзду торгувати все ж дозволяють.
Прибічники введення нових європейських стандартів говорять, що це допоможе забезпечити виконання європейських санітар-но-епідеміологічних норм. Так, на сьогодні вся молочна сировина в нашій країні розділена на чотири сорти. І “бабусине” моло-ко, другого сорту, містить в 30 разів більше бактерій, ніж продукт екстра- класу, а це ніби то створює серйозну загрозу для здоро-в’я нації. Просто дивуєшся – як це українці віками пили такий “шкідливий” продукт (прямо з-під корови), та досі не вимерли? І чому біла рідина з магазинного пакету (нехай навіть і екстра-класу) ні за смаком, ні за запахом майже не нагадує справжнє моло-ко? Втім, остання обставина якраз і не дивує – адже по дослідженнях фахівців, близько 50% молочної продукції, яка продається в українських магазинах, – це явний фальсифікат. Тобто – бурда на основі рослинних жирів. Але це чомусь мало турбує “реформато-рів”, для них набагато важливіше заборонити домашнє молоко, залишивши сотні тисяч селян без останньої копійки, а мільйони споживачів – без натурального продукту.

ЗАХІД НАМ ДОПОМОЖЕ

За експертними даними, на сьогодні приблизно 30-35% молока, яке надходить на молокозаводи, робиться на приватних се-лянських подвір’ях. Крім того, домашнє молоко і продукти з нього масово реалізуються на всіляких ринках (офіційних і стихій-них), успішно конкуруючи з магазинною ” молочкою”. В цілому домашнє молоко (за різними оцінками) покриває до 75% потреб українців в цьому продукті. Так що його тотальна заборона може стати проблемою не лише для селян (для яких утримання корів часто є єдиним джерелом доходів), але і для всіх українців, яких чекає дефіцит і різке зростання цін на молокопродукти. Не кажу-чи вже про те, що відмова від домашнього молока викличе глибоку кризу усієї молочної галузі України.
Характерно, що і без цього нововведення, в 2017 році “молочка” опинилася в числі лідерів по зростанню цін, поступившись тільки м’ясу. За даними глави Асоціації постачальників торгових мереж України Олексія Дорошенка, станом на 1 грудня 2017 року (в порівнянні з аналогічним періодом 2016-го) молочні продукти в цілому подорожчали на 26%. З них сметана – на 30%, сир – на 28%, молоко і вершкове масло – на 25% і так далі. Експерти говорять: молоко дорожчатиме і далі у будь-якому випадку. Голо-вна причина – неухильне скорочення поголів’я корів, яких сьогодні залишилося менше, ніж після фашистської окупації, – 2,1 млн голів. Для порівняння: в 2014 році в Україні було 2,5 млн корів, а в 1990-му – 8,5 млн. Ну, а якщо влітку заборона на продаж мо-лока “другого сорту” все ж набуде чинності, то вартість молокопродуктів і зовсім “злетить” до рекордних висот (за оцінками експе-ртів – як мінімум в 2 рази).
При цьому багато аналітиків в тому, що відбувається вбачають підступні дії європейських лобістів, які хочуть пустити наші мо-лочні стада під ніж, щоб змусити українців закуповувати сировину і готову продукцію в ЄС.
“Цілком можливий імпорт молочної сировини з Польщі та Прибалтики, зокрема, Литви. Зараз Євросоюз сильно стримує ви-робництво молока в цих країнах, щоб не обвалити ціни на європейському ринку. Тому постачання сировини і молокопродуктів до нас були б вигідні як для Євросоюзу в цілому, так і для польських і литовських фермерів… Цілком можливо, що європейці завалять нас вже готовими молочними продуктами, тим паче, що у разі подорожчання нашої продукції, конкурувати за гаманці споживачів з імпортерами вітчизняним переробникам буде непросто. Питання – яка доля чекає сотні тисяч українських корівок – доки залишається відкритим. Якщо їх масово відправлять на забій, і молочне стадо взагалі зійде нанівець, то потім на його відно-влення можуть знадобитися довгі роки”, – попереджає Олексій Дорошенко.

ЗАМІСТЬ МОЛОКА – МАЛИНА

Втім, Дорошенко упевнений, що багато заводів проігнорують заборони. “Дієвого механізму контролю джерел надходження си-ровини у нас немає. Будуть, як і раніше приймати другий сорт, але під виглядом першого”, – говорить експерт.
А представник FAO (продовольча організація ООН) в Україні Андрій Ярмак вважає, що селяни до останнього ігноруватимуть заборони, продаючи домашнє молоко на стихійних ринках.
“Крім того, виросте кількість кустарних нелегальних переробників, яких і зараз немало. Зрозуміло, що якіснішою в такій ситуа-ції молочна продукція навряд чи стане. Адже якщо на заводах і організованих ринках є хоч якийсь контроль, то нелегальний товар може виявитися “з сюрпризом”, – вважає Ярмак.
Але у будь-якому випадку час “Ч” для селян, що торгують молоком, невблаганно наближається. Так або інакше, але заводи пос-тупово скорочуватимуть долю “некондиційної” сировини і намагатимуться максимально знизити ціни на неї. І селянам рано чи пізно все одно доведеться замислитися над тим, як перевести свою продукцію в розряд першосортної, щоб не втратити можливо-сті заробляти.
Одним з можливих варіантів виходу з цієї ситуації є створення кооперативів по виробництву молока. Але в Міністерстві аграр-ної політики та продовольства зізнаються, що особливих успіхів в цьому напрямі добитися не вдалося: такі кооперативи в Україні – досі велика рідкість.
Експерти Союзу молочних підприємств України впевнені, що саме держава повинна підтримати розвиток індустріального ви-робництва молока в країні. І можливості для цього в уряду є – тільки у бюджеті на 2018 рік на підтримку тваринництва виділяєть-ся 2 млрд грн.
Правда, у експертів залишаються питання відносно раціональності і справедливості витрачання цих грошей. Як відомо, в 2017 році два великі холдинги отримали більше дотацій, ніж усі інші аграрні підприємства разом. Це говорить про те, що в сільському господарстві діє потужне лобі, тому далеко не факт, що держава хоч якось допоможе виробникам молока.
А в цей час найбільш “просунуті” експерти вже пропонують різні “європейські” варіанти вирішення проблеми. Так, вищезгада-ний Андрій Ярмак упевнений, що селянам, які живуть з продажу молока від своїх корівок, доведеться шукати альтернативні види заробітку.
“Наприклад, ми, як експерти FAO, давно розуміли, що це неминуче. Тому у Львівській області, де майже усе молоко робиться в домогосподарствах, ми разом з місцевою обладміністрацією вже декілька років розвиваємо альтернативні варіанти отримання доходу для селян. Зокрема – вирощування ягід для продажу на “свіжому” ринку, заморожування, переробка на сік і експорт. 10 соток малини дають людям більший дохід, ніж корова, при цьому вимагають в рази менше зусиль”, – стверджує Ярмак.
Хід думок тут зрозумілий: ягоди мають попит на європейському ринку. Якщо наслідувати цієї логіки, то нашим селянам незабаром запропонують замість свиней вирощувати равликів, замість пшениці – гриби і грецькі горіхи, і так далі. Залишається тільки одне питання: що їстимемо ми?
Олександр ПОЛУЯНОВ