З НЕБЕС – НА ГРІШНУ ЗЕМЛЮ

Читаючи викладки українського Держстату, слухаючи звіти урядовців, все більше переконуєшся, як нахабно і цинічно вони дурять українців. Судячи з усього, нині головне завдання пропагандистської машини полягає в тому, щоб переконати людей в неухильному зростанні їх доходів. Так, в Кабміні заявляють, що вже скоро заробітна плата в Україні досягне 10 000 гривень, і ми стрункими колонами підемо у світле європейське майбутнє. Проте реальне життя показує зовсім інші картинки.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДРАХУНКУ
За даними Держстату, середня зарплата в Україні вже зараз коливається в районі 7,4 тисяч гривень, так що до круглої цифри в 10 тисяч залишилося зовсім небагато. Правда, аналітики стверджують, що цей показник (в 7,4 тисяч) досягнутий виключно за-вдяки Києву – за рахунок центральних органів державної влади, правоохоронних органів, судової системи, центральних офісів різних банків, фірм і так далі. В результаті, в самому Києві середня зарплата пішла в сильний відрив від усієї України і складає 11,1 тис. грн. Якщо ж рахувати заробітну плату по країні, не рахуючи столицю, то середній показник відразу падає на цілих 800 гривень – до 6,6 тисяч. Оцінюємо “гумор” – 6,6 тисяч по Україні, і 11,1 тисяч в Києві – а в середньому по країні виходить 7,4 тисяч. Втім, і такі показники експерти вважають абсолютно некоректними – адже при нашому жахливому розшаруванні суспільства говорити про середні доходи просто безглуздо.
Тут вся річ у тому, як рахувати. Суть в тому, що при підрахунку середніх зарплат Державна служба статистики просто бере увесь фонд заробітної плати (туди входять і гонорари, і премії) – і ділить на кількість штатних співробітників. Отримане середнє ариф-метичне число і буде показником середньої зарплати. Наприклад, якби Держстат рахував середню зарплату для п’яти українців із зарплатами: 1000, 2000, 3000, 4000 і 100 000 гривень, то “середньою” б виявилася зарплата в 22 тис. грн. І це попри тому, що насправді чотири людини отримують до 4 тис. грн і тільки один – 100 тисяч.
Щоб уникнути таких ляпів, в Європі вже давно придумали і застосовують при підрахунках середніх зарплат так званий “медіан-ний” спосіб. Не вдаючись до математичних подробиць, скажемо: така методика дає об’єктивніше уявлення про доходи більшості трудящих. Наприклад, якби середню зарплату для наведених вище п’яти українців рахували в Євросоюзі, то вийшли б 3 тисячі гривень, а не 22 тисячі (як в українського Держстату). Так от, згідно з європейською методикою, середня зарплата в Україні скла-дає зовсім не 7,4 тис., і навіть не 6,6 тис., а близько 5,1 тисяч гривень. Причому – “брудними”. Неважко порахувати, що після вирахування податків (19,5%, або 995 грн) на руках залишається “чистими” близько 4,1 тисяч.

ЩО ПЕРВИННЕ: ГРОШІ АБО ЦІНИ?
Інша біда наших зарплат полягає в тому, що вони видаються вже неабияк знеціненими купюрами. В принципі, середню заробі-тну плату можна зробити хоч в мільйон гривень – тим паче, що ми це вже проходили. І, незважаючи на мільйонні доходи, народ тоді животів в повній убогості, а інфляція була на рівні космосу. Щось подібне ми бачимо і зараз : зростання зарплат і пенсій без зростання продуктивності праці призводить до того, що ціни в Україні ростуть значно швидше, ніж доходи.
“Зростання заробітної плати має сенс, коли реально росте економіка. Але якщо ВВП України виріс усього лише на 2%, – то зро-стання номінальної зарплати на 20% можливе тільки за рахунок емісії порожніх грошей. Саме так в Україні і виходить: емісія гривні росте, грошей стає більше, але ось продукції більше не стає, зате ціни ростуть, як на дріжджах”, – говорить голова українсь-кого аналітичного центру Олександр Охріменко.
Не секрет, що українці дуже часто говорять про ціни на продукти. Нам це здається природним, проте в розвинених країнах та-кого немає. Річ у тому, що люди з невеликими доходами розуміють: можливості заробити більше у них практично немає, тому єдине, що можна зробити – це заощадити. Саме тому в країнах з низьким рівнем життя (Східна Європа – не виключення), тема цін є найбільш популярною, як і в Україні. І чим далі від’їжджаєш від великих міст, тим більше людей цікавлять ціни, а не зар-плати.
Це пояснюється і структурою доходів населення України. Підраховано: в середньому 46% доходів українці отримують у вигляді заробітної плати, 38% – у вигляді соціальних виплат і пенсій, і тільки 12% – від підприємницької діяльності. Чи може людина, яка живе на скромну бюджетну зарплату, мізерні соціальні виплати або пенсію, сподіватися на поліпшення свого добробуту, на випе-реджаюче зростання його доходів в порівнянні з цінами? У наших умовах – ні. І для таких людей єдина можливість звести кінці з кінцями – це заощадити.

ЖИТТЯ “НА ПІДСОСІ”
Як свідчать результати опитування GfK Ukraine, на сьогодні більше половини населення України не має ніяких грошових зао-щаджень – ні у вигляді банківських вкладів, ні у вигляді готівки.
Серед тих, чий місячний статок не перевищує 4000 грн, 77,6% респондентів відповіли, що не мають ні депозитів, ні готівкових заощаджень. І навіть серед тих, хто отримує більше 8000 грн в місяць, так само відповіли більше половини (55,1%) респондентів.
“Жарт про те, що стан “немає грошей” ділиться на три рівні : немає грошей, зовсім немає грошей, і продаємо валюту – виправда-вся. Більшість людей вже давно продали валюту”, – коментує ситуацію глава Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко.
За статистикою, в першому півріччі 2017 року сукупні заощадження домогосподарств зменшилися на 72 млрд. грн. Причому більше половини цієї суми доводиться на продаж валюти (люди здали доларів на 40 млрд. гривень більше, ніж купили). Другий вагомий чинник, як відмічає НБУ, – зростання боргів населення за житлово-комунальні послуги (+5,3 млрд. грн).
Як ми вже раніше повідомляли, заборгованість населення України по оплаті житлово-комунальних послуг в листопаді 2017 ро-ку збільшилася на 8,8% в порівнянні з жовтнем і склала 27,1 млрд. грн (без урахування електроенергії).
І останній штрих в цю “картину маслом”. Як відомо, в країнах з високим відсотком незаможного населення практикується продаж продуктів у борг. Судячи з повідомлень, що надходять, в Україні це вже стало буденною реальністю: відразу за межами столиці в дрібних магазинах, крамничках і на ринках все більше входить в практику надання продуктів харчування у борг – до зарплати або пенсії. І це теж наочний результат урядових ” реформ”.

Олександр ПОЛУЯНОВ