Захід нам допоможе?

Схоже, що в стосунках України та Заходу настає період “гіркого похмілля”. З одного боку, наші “європейські партнери” і МВФ вже реально втомилися від патологічної схильності нашої влади до крадійства і корупції – і все частіше затримують обіцяну раніше допомогу. З іншого боку, українців все більше шокують ті умови, на яких ця допомога може бути надана. Чим зрештою це може обернутися для України?

КРЕДИТНИЙ ЗАШМОРГ

Під самий кінець 2017 року уряд “європейських реформаторів” чекав неприємний сюрприз: їм відмінили відразу два раніше обіцяних транши: від ЄС та від МВФ. Втім, про все по порядку.
Як заявили в Єврокомісії, Євросоюз згортає програму фінансової допомоги Україні, оскільки українська влада не виконала частину раніше узятих на себе зобов’язань, що стосуються проведення структурних реформ. В результаті, транш у розмірі €600 млн “заморожений”.
Петро Порошенко спробував згладити ефект від цієї новини, заявивши, що Брюссель нібито схвалив інший транш – у розмірі €1,8 млрд. Проте експерти стверджують, що це блеф, так як в звіті Єврокомісії такої інформації немає.
Що ж стало каменем спотикання, і про які структурні реформи йде мова? Нагадаємо, що в першу чергу це принизлива для нашої країни вимога зняти заборону на експорт лісу-кругляка. Крім того, ЄС вимагає від України ухвалити закон про кредитний реєстр НБУ і перевірку відомостей про власників бенефіціарів компаній. Що ж до так званого “Плану Маршалла” для України (50 млрд доларів на 10 років), який в ЄС активно лобіює Литва, то комісар ЄС Йоханнес Хан прямо заявив: Єврокомісія не знаходить необхідним прийняття “Плану Маршалла” відносно України. Європейці не готові жертвувати коштами, використання яких складно простежити в умовах корупції.
Черговий ” облом” послідував з боку МВФ – він також не має наміру продовжувати кредитну підтримку України без гарантій проведення в країні структурних реформ. Зокрема, Фонд не виділив черговий транш у розмірі 1,8 млрд доларів. Відмітимо, що в 2017 році Україна отримала від МВФ всього 1 млрд доларів, а виплатила йому по боргах – 1,27 млрд доларів. Далі буде ще “веселіше”, але зараз мова не про це.
Яких структурних реформ хоче від нас МВФ? Як заявив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, розраховувати на черговий кредит Київ може тільки після підвищення тарифів на газ для населення на 19%, і за умови проведення приватизації промислових підприємств (щоб українська економіка вже ніколи не встала з колін – прим. ред.). Крім того, МВФ чекає, що українська влада все ж проведе земельну реформу і введе ринок землі. Як пояснив Йоста Люнгман, МВФ не відмовився від цієї вимоги, а просто відсунув терміни її реалізації.
Як бачимо, сам характер цих вимог говорить про те, що ЄС та МВФ розглядають Україну виключно в якості напівколоніальної країни, сировинного придатка Заходу. Проте, владі, швидше за все, доведеться погодитися на усі вимоги кредиторів – адже сьогодні, щоб просто обслуговувати старі борги, необхідно знову займати гроші.
Експерти вважають, що залишившись без фінансової підтримки Заходу, Україна ризикує зіткнутися з серйозною кризою.
“Ясно, що надходження ЄС та МВФ дуже потрібні Україні: економічна ситуація в країні не покращується, розмови про зростання ВВП – не більше, ніж пропаганда. Країна трималася за рахунок великих зовнішніх вливань, державний борг росте і підбирається вже до $78 млрд. Експортних вливань теж немає, експорт скоротився в порівнянні з показниками минулого року, фіксується негативне торгове сальдо. Під’їм в таких економічних умовах зарплат бюджетникам і пенсій привів до зростання цін. За відсутності зовнішньої допомоги положення набуло критичного характеру, що добре видно по ситуації на міжбанківській біржі. Нацбанк буде вимушений витрачати свої валютні запаси, які в чистому вигляді складають порядку $6 млрд, – це не багато, довго за рахунок цих запасів протриматися не можна”, – пояснив експерт по міжнародних економічних відносинах Олег Соскін.

ЗА УРОКИ ПОТРІБНО ПЛАТИТИ

В той же час, в самій Європі починають лунати голоси про те, що ЄС повинен визнати частину своєї відповідальності за те, що сталося на Україні. Так, в солідному брюссельському виданні Politico нещодавно вийшла стаття під красномовною назвою “Як ЄС розвалив Україну”.
Стаття прямо звинувачує Євросоюз в тому, що він натиснув на Україну, щоб вона вибрала європейський напрям, ініціював і всіляко підтримував революцію на Майдані, і спровокував Росію на дії у відповідь. Проте, після того, як Україна побила усі горщики з Росією, знаходиться з нею у стані війни (втративши частину своїх територій) і колапсу торгових стосунків, ЄС відмовив Україні в перспективі членства в ЄС і не робить їй реальної фінансової допомоги – незважаючи на явно жалюгідний стан, в якому опинилася Україна.
Стаття вказує, що ЄС виділив Україні фінансування в 12 млрд євро, проте все винятково у формі кредитів, які Україна не в змозі виплатити. А про литовський “План Маршалла для України” на останньому саміті “Східного партнерства” навіть і не згадували.
На думку експертів, стаття в Politicо – це лише перша ластівка, незабаром таких статей буде значно більше, і усі вони будуть відображати той факт, що мажорна фаза стосунків між Україною і Євросоюзом завершилася.
Про це свідчить і дослідження Австрійського інституту економічних досліджень (WIFO), згідно з яким через антиросійські санкції країни ЄС втратили 30 мільярдів євро. У звіті вказується, що це великі гроші навіть для Європейського союзу: за кожним втраченим євро стоять робочі місця, добробут сімей, можливість інвестувати у бізнес.
Крім того, у багатьох європейських столицях вже щиро виказують подив: чому вони повинні втрачати свої гроші через санкції проти РФ та контрсанкцій Росії. Цю позицію вже не раз висловлювали Будапешт, Прага, Відень. Також не варто забувати, що нинішній український режим примудрився перелаятися майже з усіма країнами Східної Європи. У обставинах, що склалися, навіть “королеві” Євросоюзу фрау Меркель буде складно добитися від ЄС подальшої підтримки України.
“Боюся, що, якщо дійде до ситуації, в якій Європа буде вимушена вибирати між Україною і Росією, столиці, на які розраховує сьогодні Київ, виберуть Москву”, – заявив нещодавно глава Канцелярії Президента Польщі Кшиштоф Щерський.
А що ж Україна? На думку аналітиків, в нашій країні спочатку спостерігатиметься фаза жорсткого неприйняття реалій, докори, випрошування і волання до європейської совісті. Мовляв, ми ж вам повірили, і тепер ви у відповіді за тих, кого приручили! Проводитимуться безглузді референдуми про вступ в ЄС і НАТО, і буде, як раніше, домінувати проєвропейська риторика і демагогія.
Але нічого не допоможе: Європа виявиться глуха, і раз по раз висуватиме Україні якісь вимоги, виконати які Україна буде не в змозі. І лише коли стане вже дуже боляче, настане нова фаза визнання реалій : Євросоюз буде підданий критиці, його моральне лідерство буде відкинуто, про Східне партнерство поступово усі забудуть, як про непорозуміння, і Україна почне вибудовувати свою зовнішню політику в нових складних реаліях, лавіруючи між усіма центрами влади. В результаті, Україна засвоїть отриманий урок геополітичного “кидка” і подорослішає – заплативши, правда, за це чималу ціну.

ДО РЕЧІ

ДОПОМОЖІТЬ, ХТО ЧИМ МОЖЕ!

Україна подала в Європейську комісію заявку на отримання нової макрофінансової допомоги від Європейського союзу. Про це 13 грудня повідомив глава представництва ЄС на Україні Хьюг Мінгареллі.
“Україна подала заявку на отримання нового пакету макрофінансової допомоги. Європейська комісія проведе оцінку потреби країни в зовнішньому фінансуванні та на підставі результатів оцінки буде вирішено, чи доцільно надавати нову макрофінансову допомогу. Якщо буде прийнято позитивне рішення, то Європейська комісія подасть відповідну пропозицію до Європейського парламенту і Ради Європи”, – заявив високопоставлений єврочиновник.

Олександр ПОЛУЯНОВ