2018: ЖИТТЯ КРАЩЕ НЕ СТАНЕ

Рада прийняла Держбюджет на 2018 рік

Вминулий четвер (7 грудня) сталася воістину історична подія: вперше за багато років Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет не “під ялиночку” і не вночі, а у більш-менш нормальному робочому порядку. На жаль, на цьому позитив і закінчується: за словами експертів, бюджет- 2018 нічим хорошим від своїх “попередників” не відрізняється, і поліпшення життя простим людям не гарантує.

ЦИФРИ І ФАКТИ

Держбюджет підтримали майже всі депутати від фракції “Блок Петра Порошенка”, “Народний фронт”, більшість позафракційних депутатів, а також група “Партія “Відродження””, група “Воля народу”, ну і звичайно ж Радикальна партія Ляшка – всього 273 депутати. За що ж голосували?
Доходи держбюджету наступного року встановили в сумі 913,6 млрд грн, а видатки – в сумі 988,6 млрд грн.
Граничний об’єм дефіциту бюджету визначений в сумі 81,8 млрд грн. У бюджеті наступного року закладений прогноз курсу гривні до долара на рівні 29,3, з його потенційним зростанням до 30 грн до кінця року, а за підсумками 2018 року, сукупний держборг України може досягти 60% ВВП.
Для покриття дефіциту бюджету, відповідно до напрацювань уряду, українцям слід готуватися до можливого чергового подорожчання сигарет (передбачено підвищення ставки акцизу на тютюнові вироби) і мобільного зв’язку (планують підвищити ренту за користування радіочастотним ресурсом).
Мінімальна зарплатабуде підвищена до 3 723 грн на місяць і 22,41 грн за годину. Проте в остаточний варіант закону про бюджет, за який голосували депутати, включена фраза про можливість перегляду суми мінімальної зарплати впродовж року, якщо дозволять доходи бюджету. Нагадаємо, президент України Петро Порошенко ініціював збільшення мінімальної зарплати в 2018 році до 4100 гривень, і Кабмін підтримав цю ініціативу. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що у випадку успішного розвитку економіки мінімальна зарплата зросте до 4100-4200 грн в місяць.
Прожитковий мінімум (ПМ) з розрахунку на місяць на одну особу в 2018 році складе з 1 січня 2018 року – 1700 грн, з 1 липня – 1777 грн, з 1 грудня – 1853 грн.
Для основних груп населення визначили такий прожитковий мінімум:
▶ дітей у віці до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1492 грн, з 1 липня – 1559 грн, з 1 грудня – 1626 грн;
▶ дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1860 грн, з 1 липня – 1944 грн, з 1 грудня – 2027 грн;
▶ працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1762 грн, з 1 липня – 1841 грн, з 1 грудня – 1921 грн;
▶ осіб, які втратили працездатність : з 1 січня 2018 року – 1373 грн, з 1 липня – 1435 грн, з 1 грудня – 1497 грн.
В той же час, парламентський комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендував ВР переглянути методологію розрахунку ПМ і підняти його до фактичного рівня. За даними комітету, за станом на вересень фактичний прожитковий мінімум на одну особу складав 2980,45 грн без урахування комунальних платежів і 3418,95 грн – з урахуванням комуналки (детальніше читайте в статті “Гарнiй дiвцi гарно i в ганчiрцi ” на стор.4 – ред.).
У проекті закону до другого читання були передбачені наступні витрати:
▶ Витрати на оборону – 165,3 млрд грн;
▶ Освіта – 219,1 млрд грн;
▶ Охорона здоров’я – 156,9 млрд грн
▶ Мінсоцполітики – 150,1 млрд грн, у тому числі до Пенсійного фонду – 139,3 млрд грн
▶ Ремонт доріг – 46,7 млрд грн (4 тис км нових доріг, 50 нових мостів);
▶ Аграрний сектор – 7,3 млрд грн;
▶ Міністерство внутрішніх справ – майже 66 млрд грн;
▶ Служба безпеки України – 7 млрд 652 млн грн;
▶ Генпрокуратура – 6 млрд 769 млн грн;
▶ Головне управління розвідки Міноборони України – 2,5 млрд грн;
▶ Нацполіція – 24,5 млрд грн;
▶ Нацгвардія – 10,9 млрд грн;
▶ Служба зовнішньої розвідки України – 1,8 млрд грн;
▶ Міністерство з питань тимчасово окупованих територій – 194 млн грн;
▶ Облаштування кордону – 500 млн грн;
▶ Держ МЧС – 11,2 млрд. грн;
▶ Верховний суд – 1,7 млрд грн;
▶ Конституційний суд – 182,3 млн грн
▶ На апарат Верховної Ради 1,7 млрд грн
▶ Держуправління справами (ДУСя) – 2,4 млрд грн;
▶ Секретаріат Кабміну отримав 969,3 млн грн, а газета “Урядовий кур’єр” – 4,4 млн грн
▶ Державний комітет телебачення і радіомовлення – 1 млрд 76,4 млн грн;
▶ Міністерство культури – 6,4 млрд грн, зокрема на Держкіно – 520,7 млн грн;
▶ Український інститут національної пам’яті – 57,4 млн грн;
▶ Державне космічне агентство України – 3,2 млрд грн;
▶ Національна академія наук України – 4,5 млрд грн.

КОМЕНТАРІ

Судячи з цифр бюджету, Україна в 2018 році все більш і більш перетворюватиметься на поліцейську державу, де щедро фінансуються силові структури, в завдання яких входять захист влади від невдоволеного населення, а саме ж населення приречене на виживання власними силами. Так, на десятки мільярдів гривень збільшується фінансування силових структур, адміністративних органів влади, поліції, ГПУ, СБУ, прикордонників, розвідки. Збільшується фінансування центральних органів влади – наприклад, на утримання Кабінету Міністрів піде в 7 разів більше коштів, ніж в 2013-му, і на 2,3 млрд гривень більше, ніж в 2016 році.
У той же час експерти констатують, що в проекті Держбюджа- 2018 не передбачено реального збільшення соціальних виплат.

1

“Соціальні виплати збільшуються всього на 4% – хоча навіть офіційний рівень інфляції, який закладає уряд до цього бюджету, – 7%. Таким чином, скорочується фінансування найбільш соціально вразливих верств населення, знову страждають інваліди, пенсіонери, матері-одинаки і усі, хто потребує допомоги держави”, – підкреслив заступник голови політичної партії “Олександра Мороза “За правду і справедливість” Василь Цушко.
Уряду потрібні гроші для війни, а їх не можна дістати іншим чином, як відібравши їх у населення.

2

“У бюджеті різко збільшується фінансування силових структур, причому не лише армії, але і правоохоронних органів. В той же час, практично не індексується фінансування соціальних програм. Тобто це бюджет поліцейської держави, де уся увага приділена спонсоруванню силових структур, покликаних охороняти її від власних громадян… По цьому бюджету можна зробити висновок, що люди жити краще не будуть. Можливо, стануть жити навіть гірше. При цьому війна продовжиться. А невдоволені пригнічуватимуться силовим шляхом”, – відмітив економічний експерт Всеволод Степанюк.

Олексій ГРАДОВ